§ 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи

Радянська доктрина протиставляла соціалістичне право праву буржуазному, яке складалося з правових систем сім'ї романо-німецького права та сім'ї загального права.

Сім'я романо-німецьких правових систем склалася як результат зусиль європейських університетів, які на базі кодифікації імпера­тора Юстиніана розвинули загальну для всіх правову науку. Тер­мін «романо-німецька» був вибраний для того, щоби віддати на­лежне університетам романських і німецьких країн.

До речі, як зазначав Рене Давид, французи та німці тривалий час не могли допустити, щоб їхні правові системи були при кла­сифікації зачислені до однієї сім'ї¹.

' Видається слушним зауваження французького професора Рене Да­вида про те, що мова має йти не про правові системи, а про сім'ї право­вих систем. Див.: Рене Давид. Основньїе правовьіе системьі современно-сти.-М., 1967.-С.34,37.

Розд'іл II. Цивільний кодекс України: історія прийняття, джерела ...

Університети не претендували на створення позитивного писа­ного права, яке судді та юристи-практики повинні були б застосо­вувати. Завдяки їхній праці римське право було систематизоване, приведене в стан, різко відмінний від хаосу, казуїстичного та ем­піричного духу юрисконсультів Рима.

Римське право, яке згодом викладалося в університетах Європи, все більше і більше відрізнялося від справжнього римського права, стало модернізованим правом¹.

Романо-німецька правова система об'єднала народи Європи, поважаючи існуючі між ними розбіжності. Але сім'я романо-німецької правової системи ніколи не була єдиним, однаковим правом.

Правові системи різних держав об'єднуються не за однаковою юридичною технікою, не за однаковою назвою та структурою за­конів, не за спільними правовими концепціями, а за єдністю філо­софських, політичних та економічних принципів, єдністю мети, задля якої це законодавство має працювати.

Зміст та загальний дух Цивільного кодексу України дало під­ставу зарахувати наше цивільне законодавство до числа сім'ї романо-німецьких правових систем².

Сім'я загального права (common law) - включає Великобрита­нію та держави, які перейняли її досвід.

Загальне право створювалося суддями, які розглядали конкрет­ні спори. Його норми менш абстрактні і спрямовані на те, щоби вирішити конкретну проблему, а не на те, щоб сформулювати за­гальне правило поведінки на майбутнє³.

Ці дві сім'ї правових систем функціонують в Європі уже кілька століть, постійно дотикаючись одна до одної, постійно удоско­налюючись, постійно констатуючи єдність закладених в їх нормах принципів.

Об'єднавчі процеси, які тривають в Європі, вироблення євро­пейським співтовариством єдиних критеріїв загальнолюдських Цінностей, прийняття окремими державами, в тому числі Украї­ною, зобов'язань щодо інтеграції свого національного законодав­ства у європейське правове поле - все це дає підстави говорити про зародження великої сім'ї європейського права.

Останнім часом деякими російськими вченими відстоюється

2 Рене Давид. Цит. праця- С. 62.

Луць Л. А. Сучасні правові системи світу: Навчальний посібник.-^львів,2003.-С. 56.

Р авид. Цит. праця.- С. 41.

Українське цивільне право

ідея Слов'янської правової сім'ї, яка спирається на положення «геополітичної доктрини «євразійства». Ця ідея знайшла своїх прихильників і в Україні. Основою такої правової сім'ї, до якої включають Росію, Україну та Білорусь, вони вважають російську правову систему.

Воно і недивно, адже серед основних геополітичних пріорите­тів Росії є повернення статусу наддержави і формування ново­го євразійського блоку на території колишнього СРСР; концепція «слов'янської правової сім'ї» беззастережно служить інтересам Росії¹.

Можливо, саме задля її утвердження було зініційоване якимись російськими інституціями і відповідним чином профінансоване опрацювання Модельного Цивільного кодексу для країн СНД. На реалізацію ідеї «євразійської правової сім'ї» було, очевидно, спря­моване і намагання зробити Цивільний кодекс України максималь­но тотожним Цивільному кодексу РФ.

Як зазначає доктор юридичних наук Л. А. Луць, концепція «слов'янської сім'ї» та «євразійської правової сім'ї» щодо України мають розцінюватися як такі, що суперечать не лише її національ­ним інтересам розвитку, а і об'єктивним закономірностям право­вого розвитку людства".