1.7. Винахідницький рівень

Другим критерієм патентоздатності винаходу є винахідниць­кий рівень.

Відповідно до ст. 7 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід має винахідницький рівень, якщо він є очевидним для фахівця, тобто не випливає явно з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не беруть.

Поняття «винахідницький рівень» означає, що рішення, яке становить суть заявленого винаходу, має бути не тільки новим, тобто таким, що відрізняється від інших рішень, які характеризу­ють сучасний рівень техніки. Цей винахід має також бути твор­чим втіленням ідеї та становити собою перехід на новий техноло­гічний рівень. Має існувати помітна дистанція між сучасним рівнем техніки і заявленим винаходом. До того ж необхідно, щоб прогрес був значним і за суттю, тобто щоб він стосувався нових суттєвих елементів.

Відповідність нового рішення винахідницькому рівню означає, що рішення, яке є суттю заявленого винаходу, становить продукт творчості, а її результат є несподіваним.

Перевірка винахідницького рівня. Зазначену перевірку рівня здійснюють щодо винаходу, охарактеризованого в незалежному пункті формули, вона включає:

• визначення найбільш близького аналогу;

• виявлення ознак, за якими заявлений винахід відрізняється від найбільш близького аналогу;

• виявлення з рівня техніки рішень, що мають ознаки, які співпа­ дають із розрізнювальними ознаками зазначеного винаходу.

Приблизний перелік негативних правил визначення винахід­ницького рівня. Заявки на видачу патенту на винахід не відпові­дають критерію винахідницького рівня, якщо передбачено такі перетворення:

• доповнення відомого засобу певною відомою частиною (час­ тинами), приєднуваною до нього за відомими правилами, для до­ сягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень; . t

272

• вилучення певної частини засобу (елементу, дії) з одночас­ ним вилученням зумовленої її наявністю функції та досягненням при цьому звичайного для такого вилучення результату (спро­ щення, зменшення маси, габаритів, матеріалоємності тощо);

• збільшення кількості однотипних елементів, дій для поси­ лення технічного результату, зумовленого наявністю в середовищі саме таких елементів, дій тощо.

Приблизний перелік позитивних правил визначення винахід­ницького рівня. Критерію винахідницького рівня відповідають:

• спосіб одержання нового індивідуального сполучення з ус­ тановленою структурою, ґрунтованою на новій для даного класу або групи сполучень реакції;

• композиція, що складається принаймні з двох відомих інгре­ дієнтів і забезпечує синергетичний ефект тощо.

Винахід не розглядають як такий, що не відповідає винахід­ницькому рівню через ймовірну простоту творчого результату, якщо цей факт став відомий не з рівня техніки, а тільки з матері­алів заявки.

1.8. Придатність для промислового використання

Третім критерієм патентоздатності є придатність для промис­лового використання.

Відповідно до ст. 7 (8) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід визнають придатним для про­мислового використання, якщо його можна використати у про­мисловості або в іншій сфері діяльності.

Патентоздатний винахід має бути придатний для використан­ня із практичною метою. Рішення, що пропонують, не може бути суто теоретичним. Якщо винахід стосується виробу або частини виробу, має існувати можливість виготовлення цього виробу, а якщо стосується процесу (способу) або частини процесу (спосо­бу) - можливість реалізації цього процесу, чи, як зазвичай кажуть, застосування на практиці.

Зв'язок між придатністю для промислового використання та рівнем техніки й датою встановлення пріоритету. На відміну від новизни та винахідницького рівня критерій придатності для про­мислового використання прямо не пов'язаний законом із рівнем техніки і датою встановлення пріоритету. Разом із тим такий зв'я­зок існує, хоча підхід до використання відомих знань, охоплюва­них поняттям «рівень техніки», зовсім інший.

Якщо з погляду новизни та винахідницького рівня заявлений винахід не має повторювати те, що містить рівень техніки, або

273

слідує з нього, тобто обов'язково має вийти за межі рівня техніки, то при перевірці придатності для промислового використання для оцінки достатності наявних у заявці відомостей може бути залу­чене тільки те, що вже увійшло до рівня техніки.

Якщо з'ясується, що наявних у заявці відомостей із врахуван­ням відомих знань недостатньо і здійснення розробки можливе лише за допомогою відомостей, відсутніх у рівні техніки і вперше поданих лише в додаткових матеріалах, то такі матеріали підтвер­джують невідповідність винаходу в тому вигляді, у якому його було заявлено й описано, вимозі придатності для промислового використання.

Відмінність придатності для промислового використання від новизни та винахідницького рівня. На відміну від ознак новиз­ни та винахідницького рівня, які може винахід втратити, ознака придатності для промислового використання, навпаки, може в даний момент бути відсутньою, а потім з'явитися. У таких умо­вах доцільне чітке визначення дати, на яку встановлюють но­визну та винахідницький рівень винаходу, і недоцільна жорстка регламентація моменту визначення придатності для промисло­вого використання.

Відповідність заявленого винаходу вимозі придатності для промислового використання. Оцінка відповідності заявленого винаходу вимозі придатності для промислового використання включає перевірку на таку сукупність умов:

• засіб призначений для використання у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях діяль­ ності;

• щодо заявленого винаходу в тому вигляді, у якому він пред­ ставлений у незалежному пункті прийнятої до розгляду форму­ ли винаходу, підтверджена можливість його здійснення за допо­ могою описаних у заявці або відомих до дати встановлення пріо­ ритету засобів і методів;

• засіб, що втілює заявлений винахід при його здійсненні, здат­ ний забезпечити передбачуваний заявником технічний результат.

^; s 2. поняття й ознаки корисної моделі '.'."

* 2.1. Поняття корисної моделі