5.1. Функції правової охорони наукових відкриттів

Інститут правової охорони наукових відкриттів мусить вико­нувати передусім регуляційні функції, стимулюючи фундамен­тальні дослідження, забезпечуючи оцінку отриманих результатів шляхом державної експертизи на суспільно-колективних засадах, а також охорону особистих немайнових прав авторів (право ав­торства, пріоритет, право на найменування відкриття) і майно­вих (право на винагороду за здійснене відкриття у формі матері­ального заохочення).

5.2. Захист прав авторів відкриттів у СРСР

У разі оспорювання кимось авторства особи, зазначеної в дип­ломі на відкриття, вона або її спадкоємці мали право подавати позов до суду про визнання права авторства.

При задоволенні позову Патентне відомство відповідно до рішення суду виправляло запис про реєстрацію відкриття, здій­снювало публікацію в офіційному бюлетені про анулювання по­переднього і видачу нового диплому.

У разі порушення права на ім'я або прав, що випливають із присвоєння імені автора або спеціальної назви, автор відкриття міг вимагати через суд відновлення його порушених прав, а та­кож припинення дій, що порушують його права.

429

' У судовому порядку розглядали спір про розподіл винагоро­ди між співавторами здійсненого відкриття.

Спори науково-технічного характеру розглядало Патентне відомство із залученням експертів відповідних наукових установ.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чим відрізняється відкриття від винаходу? ' 2. У чому полягає новизна наукового відкриття?

3. Як визначають пріоритет наукового відкриття?

4. На яких засадах здійснюють спеціальну охорону наукових від­ криттів?

5. Чи має оформлення прав на відкриття свою специфіку?

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. - Т. 1. Загальна частина. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 446-447.

Право інтелектуальної власності. Підручник для студентів вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. та допов. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - С. 187-189.

Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК «Велби», 2004. -С. 657-673.

430

дш^«, ГЛАВА 20 Правова охорона компонування інтегральної мікросхеми

S 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМПОНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ МІКРОСХЕМИ (ІМС)

1.1. Поняття інтегральної мікросхеми

В основі будь-якого електронного пристрою лежить набір мікросхем, що забезпечують обробку інформації. Досягнення су­часної продуктивності пристроїв обробки інформації стало мож­ливим за рахунок конструктивного, технологічного й електрич­ного поєднання великої кількості елементів. У результаті поєднан­ня елементів набагато знизився розмір самого електронного виробу, зменшилося енергоспоживання, а його надійсність підви­щилася настільки, що стало можливим до одного виробу включа­ти мільйони елементів без особливого ризику виходу його з ладу в результаті відмови одного з елементів.

Інтегральна мікросхема (далі ІМС) — це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконан­ня функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого непо­дільно сформовані в об'ємі та (або) на поверхні матеріалу, що ста­новить основу такого виробу, незалежно від способу його виго­товлення.

Існують різні варіанти класифікації ІМС: за видом оброблю­ваної інформації - цифрові й аналогові, за ступенем інтеграції елементів - малі, середні, великі та надвеликі. Разом із тим вид мікросхеми не має правового значення. Особливості конкретної мікросхеми визначає підбір і взаємне розташування її елементів.

В Угоді TRIPS вжито термін «топографія (компонування»)¹. У Законі України від 5 листопада 1997 р. за № 621/97-ВР «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» - «топогра­фія»². У ЦК - «компонування»³. Останній термін найповніше пе­редає суть зазначеного об'єкта, тому ми й використовуємо його в цьому навчальному посібнику.

¹ Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних пере­ говорів: Тексти офіційних документів. К.: Вимір, 1998. - С. 352.

² ВВР України. - 1998. - № 8. - Ст. 28.

³ Цивільний кодекс України: Офіційне видання. - К.: Атіка, 2003. - С 155.

431

^/ ' 1.2. Поняття компонування IMC «

Компонування ІМС - це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів ІМС та з'єднань між ними. Таке просторово-геометричне розташуван­ня утворюється в результаті послідовного нанесення численних шарів.

Створення правового режиму компонувань ІМС пояснюється прагненням полегшити становище розробників мікросхем, які, вкладаючи великі суми, ризикують не окупити затрати через те, що інша особа скопіює мікросхему.

1.3. Характеристика ознак компонування ІМС

Основною і єдиною юридично значимою ознакою, необхідною для надання компонуванню правової охорони, є оригінальність. Ні час створення, ні виконання формальностей за загальним правилом не впливають на саме визнання компонування об'єктом охорони, хоча ці обставини і відіграють певну роль у визначенні правового режиму компонування.

Це положення підтверджує ст. 471 («Придатність компонуван­ня інтегральної мікросхеми для набуття права інтелектуальної власності на нього») ЦК, згідно з якою компонування ІМС вва­жають придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

Компонування ІМС визнають оригінальним, якщо воно не створене шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого ком­понування ІМС, має відмінності, що надають йому нові власти­вості, і не було відоме в галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до установи або до дати його першого використання.

Компонування, що містить елементи, відомі в галузі мікрое­лектроніки на дату подання заяви до установи або на дату першо­го використання компонування ІМС, може бути визнане оригі­нальним тільки в тому разі, якщо сукупність таких елементів за­галом надає компонуванню оригінальності.

На визнання компонування ІМС оригінальним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержа­ла від автора прямо чи непрямо таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання до установи заявки на реєстрацію цього компонування ІМС не перевищує 2 років. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації, достовірності дати її розкриття та першого використання компо­нування ІМС покладають на заінтересовану особу.

432

Не може бути визнане оригінальним те компонування ІМС, заявка на реєстрацію якого подана до установи пізніше, ніж за 2 роки від дати її першого використання.

За загальним правилом оригінальним є будь-яке компонуван­ня, створене в результаті творчої діяльності автора. При цьому компонування визнають оригінальним, поки не доведено інше.

5 2. СУБ'ЄКТИ ПРАВА НА КОМПОНУВАННЯ ІМС .