1.4. Закономірність як об'єкт наукового відкриття

Закономірність як об'єкт наукового відкриття - це прояв дій об'єктивного закону. У природі вона існувала, існує й існуватиме завжди, об'єктом відкриття стає лише тоді, коли про існування цієї закономірності людина дізналася, встановила чи виявила її будь-яким чином. Закономірність стає об'єктом наукового відкриття з моменту, коли вона вперше була сформульована.

¹ Вишневецкий Л. М., Иванов Б. И., Левин Л. Г. Формула приоритета. Воз­ никновение и развитие авторского и патентного права. - М.: Наука, 1990. - С. 185-189.

² Пушкин А., Шишка Р., Рябоконь И. Предпринимательская деятельность и результаты творческого труда. // Бизнес-информ. - 1994. - № 9. - С. 7-9.

418

Закономірність матеріального світу як об'єкт наукового відкриття - це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий і та­кий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, стійкий зв'я­зок між явищами або властивостями матеріального світу.

Повніше цей зв'язок характеризує те, що він є суттєвим, внут­рішньо притаманним явищам або їхнім властивостям і не пови­нен мати випадкового характеру.

Прикладом встановлених у СРСР закономірностей матеріально­го світу можуть бути закономірність кристалізації (алмазу) з вугле­цю (диплом № 101), закономірність втрати та відновлення регене­раційної здатності кінцівок у хребетних (диплом № 144), зако­номірність просторово-часової зміни морфології мінеральних індивідів у процесах природного кристалоутворення (диплом № 270).

1.5. Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття

Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкрит­тя - це невідомий раніше об'єктивно існуючий його якісний бік. Кожний об'єкт характеризують багато різноманітних властивос­тей - як суттєвих, так і несуттєвих.

Сукупність істотних властивостей об'єкта складає його якіс­ну визначеність, яка відрізняє його загалом від інших об'єктів і виражає те спільне, що характеризує весь склад однорідних

об'єктів.

Які властивості проявляє об'єкт, залежить від того, з якими об'єктами він вступає у взаємодію. Тому встановлення існування раніше невідомої властивості є необхідним, але недостатнім еле­ментом змісту наукового відкриття.

При цьому потрібно з'ясувати, чим викликана виявлена влас­тивість, що вона зумовлює і за умови яких взаємодій проявляєть­ся. Потрібна науково обґрунтована інтерпретація, яка полягає у встановленні сутності властивості та її закономірного характеру.

Виявити суттєву властивість об'єкта означає встановити існу­ючу (незалежно від волі та свідомості людини) невідому раніше якісну визначеність об'єкта щодо інших об'єктів, з якими він взає­модіє.

До Державного реєстру відкриттів у СРСР були внесені, наприк­лад, такі відкриття-властивості, як властивість спонтанного поділу ядер урану (диплом № 33), властивість підвищеної віддзеркальної здатності місячної поверхні (диплом № 70), властивість клітин

419

14*

відновлюватися після летальних пошкоджень (диплом № 115), властивість реімплантаційної активності мускулів (диплом № 157).

1.6. Явище матеріального світу ., як об'єкт наукового відкриття

Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття - це невідома раніше об'єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матері­ального світу (природи).

Явище та сутність органічно поєднані, що, проте, не означає їх збігу, бо сутність зазвичай прихована за явищем. У результаті роз­криття сутності явища стає можливим його наукове пояснення.

Сутність і явище об'єктивні, тобто існують незалежно від волі та свідомості людини. Немає такої сутності, яка б не проявлялася зовні і була непізнанною, як немає явища, яке б не містило будь-якої інформації про сутність.

Прикладами відкриттів-явищ, внесених до Державного реєст­ру відкриттів СРСР, можуть бути явища посилення електромаг­нітних хвиль (диплом № 12), явище радіовипромінювання соняч­ної корони (диплом № 131), явище запізнілого поділу атомних ядер (диплом № 160).

1.7. Вирішення завдання пізнання

Відкриттям визнають встановлення певного виду наукових фактів, тобто вирішення завдань пізнання. Відкриття розширю­ють і поглиблюють пізнання матеріального світу, призводять до нового знання про об'єктивну дійсність. До складу цього знання входить перш за все знання про те, що об'єкт (закономірність, властивість, явище) існує. У ряді випадків до змісту зазначеного критерію входить не просто встановлення, констатація того чи іншого факту, а і його наукова інтерпретація, яка може полягати, наприклад, у встановленні закономірностей зв'язку певного яви­ща з іншими явищами.

Відкриття як вирішення завдання полягає у виявленні суттє­вих, необхідних, повторюваних зв'язків у матеріальному світі, а не у встановленні існування певних раніше відомих об'єктів.

На відміну від винаходу, який становить собою конкретний спосіб досягнення практичної мети (практичне вирішення завдан­ня), відкриття як результат пізнання має цінність як таке, неза­лежно від можливостей його безпосереднього використання.

420

Відкриття лише становлять підґрунтя, основу для створення кон* кретних засобів впливу на природу.

1.8. Новизна як ознака наукового відкриття

Основною ознакою наукового відкриття є його новизна. Но­визною визнають абсолютну світову новизну наукового положен­ня, заявленого як відкриття.

Новизну відкриття встановлюють на дату пріоритету, коли вперше було сформульовано відкриття, за датою опублікування його основних положень у пресі або за датою доведення його іншим шляхом до відома інших осіб.

1.9. Пріоритет наукового відкриття

Пріоритет наукового відкриття визначають за датою, коли вперше було сформульовано положення, заявлене як відкриття, за датою опублікування зазначеного положення в пресі або за да­тою доведення його іншим шляхом до відома інших осіб.

Якщо заявка на видачу диплому на відкриття не містить да­них, які офіційно підтверджують дату встановлення пріоритету в зазначеному порядку, пріоритет відкриття встановлюють за да­тою подання заявки.

Практично для закріплення пріоритету використовують най­різноманітніші дати: публікації статті, подання статті до редакції, доповіді на семінарі, захисту дипломної роботи тощо.

1.10. Масштабність наукового відкриття

Відкриття має бути не рядовим науковим положенням, а та­ким, яке докорінно змінює рівень пізнання. Відкриттями можуть визнавати положення фундаментального характеру, які станов­лять собою суттєвий вклад у наукове пізнання світу.

Фундаментальність відкриття може підтверджувати те, що воно є основою для нових напрямів у розвитку науки й техніки і ство­рення приципово нових технологічних рішень. За допомогою відкриття стало можливим пояснити такі наукові факти, які не зна­ходили пояснення з позицій усталених теоретичних уявлень. Відкриття докорінно змінює раніше відомі теоретичні положення.