logo
пив_дробязко

1.3. Відтворюваність твору

Щодо критерію відтворюваності в юридичній літературі існу­ють дві позиції. Деякі вчені вважали, що визнавати існування об'єктивної форми можна тільки в тому разі, якщо форма твору

147

дозволяє його відтворення1. Звідси випливає неможливість на­дання охорони творам, не закріпленим на певному носії. Дійсно, оскільки твір не закріплено на матеріальному носії, неможливо визначити його ідентичність, а отже, залишається тільки покла­датися на пам'ять людей, які сприймали цей твір. У той же час така позиція має ряд недоліків. Вона позбавляє охорони багато творів, які з тих або інших причин були не безпосередньо зафік­совані, а тільки виконані.

Висловлювалися й думки про те, що будь-яка об'єктивна фор­ма є відтворюваною2. Наприклад, після того як твір виконано, він може бути відтворений. Фактично це означає, що оцінювати фор­му твору з погляду його відтворюваності немає сенсу, - головне, щоб автор якось виразив свій твір.

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4