3.15. Право слідування

Відтворення та сповіщення є традиційними формами викори­стання творів образотворчого мистецтва і приносять доход їхнім авторам лише за виняткових обставин. Тільки відомі твори відтво­рюють на діапозитивах, поштових листівках, з рекламною метою.

Звичайним способом комерціалізації таких творів є відчужен­ня оригінального примірника твору. На початку професійної діяльності продавати або виставляти на продаж свій твір автора, як правило, змушують матеріальні турботи. Він не замислюється над діями, пов'язаними з наступним використанням твору, які зазвичай застосовують, коли твір набуває певну цінність на рин­ку і стає джерелом прибутку, що збільшується мірою зростання популярності автора.

Зважаючи на це, справедливо, щоб разом із колекціонерами та посередниками (аукціонами та галереями образотворчого мистец­тва, продавцями картин тощо) автори творів образотворчого ми­стецтва скористалися економічним успіхом свого твору, одержав­ши як додаткову винагороду певний відсоток від ціни наступних перепродажів. Право слідування відіграє для цих художників роль компенсації. Вона рівнозначна прибутку, який автори літератур­них або музичних творів одержують за кожне сповіщення своїх творів новій аудиторії.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор твору образотворчого мистецтва, а в разі його смерті - спадкоємці, упродовж встановленого Законом стро­ку дії авторського права має невідчужуване право на одержання 5 % від ціни кожного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що відбувається після першого його продажу,

197

здійсненого автором твору (право слідування). Виплату винаго­роди в цьому разі здійснюють аукціони, галереї, салони, крамниці тощо.

Збір і виплату винагороди, одержаної в результаті викорис­тання права слідування, здійснюють через організації колектив­ного управління майновими правами авторів.

В Україні це право задеклароване за відсутності механізму його реалізації.