1.4. Сприйняття твору

Йдеться про критерій сприйманості твору органами чуттів (він досить поширений в англосаксонських країнах). У цьому разі можливість сприйняття твору є основним критерієм для надання йому охорони. Відповідно, охоплені будуть і всі випадки вико­нання твору в разі відсутності його фіксації на матеріальному носії. Проте в цьому разі значні труднощі пов'язані з використан­ням ряду сучасних способів розповсюдження творів. Твір, пере­даний в ефір, не вважатиметься існуючим в об'єктивній формі, бо радіохвилі як такі не можуть бути сприйняті органами чуттів людини. На певний період часу цифрова форма певного твору може стати єдиною формою його фіксації.

Отже, обидва критерії не є універсальними. На практиці їх використовують, як правило, сукупно. Українське законодавство не вказує на критерій відтворюваності об'єктивної форми твору як обов'язкову умову надання охорони.

З поняттям об'єктивної форми вираження твору пов'язане питання визначення моменту, з якого твір стає об'єктом охорони авторського права. Закон України «Про авторське право і суміжні права» у ст. 11 (2) встановлює, що авторське право на твір вини­кає внаслідок факту його створення. Під створенням твору слід розуміти надання йому певної об'єктивної форми, оскільки ідеї

¹ Див.: Серебровский В. И. Вопросьі советского авторского права. - М., 1956. - С. 10.

² Див.: Антимонов Б. С, Флейшиц Е. А. Авторське право. - М., 1957. - С. 80-81.

148

автора, не втілені поза свідомістю останнього, не є твором. Тому моментом виникнення авторського права й одночасно юридич­ним фактом, відповідно до якого воно виникає, є надання твору певної об'єктивної форми.