2.2. Обсяг правової охорони торговельної марки

Обсяг правової охорони торговельної марки - це предметна, територіальна та часова сфера дії права на торговельну марку. Обсяг охорони, що її надають, визначають зображення торговель­ної марки та перелік товарів, для яких було зареєстровано марку (предметний аспект), при цьому охорона поширюється також і на однорідні товари та послуги.

Якщо торговельну марку охороняють на підставі реєстрації, її охорона обмежується країною, в якій цю марку зареєстровано, згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків чи Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (територіальний аспект).

Якщо охорону марці надають на підставі її використання, те­риторія, на якій марка матиме правову охорону, може обмежува­тися певною місцевістю країни, де її використовують.

У разі охорони марки на підставі використання, без реєстрації, для підтримки охорони необхідно продовжувати використовува­ти марку.

Якщо охорону здійснюють на підставі реєстрації, строк дії реє­страції регламентує національне законодавство (в Україні, на­приклад, він становить 10 років), але його можна продовжувати необмежену кількість разів.

Отже, охорона торговельної марки не обмежена в часі за умо­ви її використання або поновлення дії реєстрації (часовий аспект).

364

2.3. Розрізняльна здатність торговельної марки

Розрізняльна здатність торговельної марки — це важлива ха­рактеристика торговельної марки, що полягає у здатності іденти­фікувати товари (послуги). Така здатність дає можливість спо­живачам розпізнавати товар (послугу) серед інших однорідних товарів (послуг).

Розрізняльна здатність може бути притаманною торговельній марці, а також набутою шляхом використання марки. Вона є прин­циповою умовою, відповідно до якої визначають охороноздатність торговельної марки.

Цей важливий принцип відображено як у Паризькій конвенції, так і в національних законах про торговельну марку (ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Наявність розрізняльної здатності марки є однією з абсолют­них умов надання правової охорони марці, адже головна функція торговельної марки - відрізняти товари (послуги) одних осіб від товарів (послуг) інших осіб.

2.4. Підстави для відмови в наданні правової охорони

Не можуть одержати правову охорону позначення, які зобра­жають або імітують:

• державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

• офіційні назви держав;

• емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

• офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

• нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до торговельної мар­ки як елементи, що їх не охороняють, якщо на це є згода відповід­ного компетентного органу або їхніх володільців. Компетентним органом із питань назви є колегіальний орган, утворений уста­новою.

Не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

• зазвичай не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання",

• складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

• складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'яз-

365

_L

ку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, влас­тивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виго­товлення та збуту товарів або надання послуг;

• є неправдивими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

• складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами, зображують лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату або яка робить товар цінним.

Зазначені позначення, крім неправдивих або тих, що можуть ввести в оману, можуть бути внесені до знака як елементи, які не охороняють, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки.

2.5. Позначення, які не можуть бути зареєстровані як торговельні марки

Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

• торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заяв­ леними для реєстрації і призначеними для таких самих або спо­ ріднених з ними товарів і послуг в Україні на ім'я іншої особи;

• торговельними марками інших осіб, якщо ці марки охороня­ ють без реєстрації, на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема марками, визнаними добре відомими;

• комерційними найменуваннями, що відомі в Україні та на­ лежать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки щодо таких самих або споріднених з ними то­ варів і послуг",

• кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняють відповідно до закону. Такі позначення можуть бути лише елементами, що їх не охороняють, торговельних марок осіб, які мають право корис­ туватися вищезазначеними зазначеннями;

• зразками відповідності (сертифікаційними знаками), зареє­ строваними у встановленому порядку.

Не реєструють як торговельні марки позначення, які відтво­рюють:

• промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

• назви відомих в Україні творів науки, літератури та мистец­ тва та їхніх фрагментів без згоди володільців авторського права або їхніх правонаступників; ,.,,,_ . , .

366

• прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них; портрети та факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.

2.6. Охорона прав на добре відому марку

Охорону прав на добре відому марку здійснюють згідно зі ст. 6^bis Паризької конвенції та національним законодавством на підставі визнання марки добре відомою Апеляційною палатою або судом.

При визначенні того, чи є марка добре відомою в Україні, мо­жуть розглядати, зокрема, такі фактори:

• ступінь відомості та визнання марки у відповідному секторі суспільства;

• тривалість, обсяг та географічний район будь-якого викори­ стання марки;

• тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просу­ вання марки, включаючи рекламування, оприлюднення, представ­ лення на ярмарках чи виставках товарів та (або) послуг, щодо яких застосовують марку;

• тривалість і географічний район будь-яких реєстрацій та (або) заявок на реєстрацію марки за умови, що марку використо­ вують чи вона є визнаною;

• свідчення успішного відстоювання прав на марку, зокрема територія, на якій марка визнана добре відомою компетентними органами;

• цінність, що асоціюється з маркою.

Порядок визнання Апеляційною палатою марки добре відо­мою в Україні встановлює установа. За подання заяви про ви­знання марки добре відомою сплачують збір.

Рішення Апеляційної палати щодо визнання марки добре відо­мою в Україні може бути оскаржене в судовому порядку.

Від дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду марка стала добре відомою в Україні, їй надають правову охоро­ну таку саму, якби цю марку було заявлено на реєстрацію в Украї­ні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких марка визнана добре відомою в Україні, якщо використання цієї марки іншою особою для таких самих товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та воло­дільцем добре відомої марки і його інтересам, імовірно, зашко­дить таке використання.