1.3. Комерційні найменування та торговельні марки

Комерційні найменування та торговельні марки пов'язує те, що вони виконують дистинктивну (розрізнювальну) функцію. Проте, на відміну від торговельних марок, комерційні наймену­вання відрізняють певне підприємство від решти незалежно від товарів або послуг, які реалізує або пропонує це підприємство.

Якщо реєстрацію торговельної марки здійснюють тільки після державної експертизи, що передбачає перевірку на новизну, по­рівняння з тотожними і схожими (у тому числі й з погляду фо-

342

нетики) торговельними марками, то процедура реєстрації комерційних найменувань має суто адміністративний характер. Комерційне найменування - це ім'я бізнесу, що належить кон­кретній компанії. Воно може співпадати з торговельною маркою, що позначає виготовлену компанією продукцію. Наприклад, ком­панія «Форд моторе» продає автомобілі «форд». Та ситуація може бути й іншою: компанія «Даймлер-Крайслер» продає автомобілі

«мерседес-бенц».

За загальним правилом та компанія, яка використовує своє найменування в торговельній марці, може протидіяти реєстрації іншої торговельної марки або вимагати її відміни, якщо йдеться про схожу торговельну марку, здатну викликати плутанину. Тому, вибираючи торговельну марку, важливо перевірити не тільки за­реєстровані торговельні марки, а й комерційні найменування, як зареєстровані, так і не зареєстровані.

Для компанії важливо слідкувати за спробами реєстрації най­менувань, подібних до її комерційного найменування. Є спе­ціальні служби, які за певну плату можуть вести постійний мо­ніторинг реєстрації комерційних найменувань в одній країні або у всьому світі. Такі послуги можуть дозволити компанії дізна­тися про намір зареєструвати торговельну марку задовго до за­кінчення строку, який відводять на подання заперечень проти реєстрації.

Відповідно до ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як тор­говельні марки позначення, тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати з існуючими комерційними найменуваннями. Під останніми мають на увазі відомі в Україні найменування, що на­лежать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки про такі самі або споріднені з ними товари і послуги.

1.4. Вимоги до комерційного найменування

Чинне законодавство висуває ряд вимог до комерційних най­менувань.

По-перше, найменування підприємця має правдиво відобража­ти його правовий стан і не вводити в оману інших учасників ци­вільного обороту. У зв'язку з цим комерційне найменування має містити правдиві вказівки на організаційну форму підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, відкрите акціонерне товариство тощо), його тип (державне, приватне тощо), профіль

343

діяльності (виробниче, наукове, торговельне тощо), особу влас­ника і т. п.

По-друге, щоб виконувати функцію індивідуального учасни­ка цивільного обороту, комерційному найменуванню потрібні розрізнювальні ознаки, які б не допускали сплутання однієї фірми з іншою. Тобто комерційне найменування має бути новим і відмінним від існуючих найменувань.

По-третє, комерційне найменування може забезпечити належ­ний ступінь індивідуалізації учасників обороту, якщо залишаєть­ся незмінним протягом усього часу, поки підприємець, який ко­ристується ним, зберігає свій організаційно-правовий статус. Тому не допускають довільну та не зумовлену поважними при­чинами зміну комерційного найменування.

1.5. Структура комерційного найменування

Вимоги, що висувають до комерційного найменування, визна­чають і його структуру. Виокремлюють дві частини комерційно­го найменування - основну, яку ще називають корпусом найме­нування, та допоміжну, яку називають додаванням.

Корпус найменування містить дані про організаційно-право­ву форму підприємства, його тип і предмет діяльності, інші його характеристики.

До корпусу найменування додають допоміжну частину, еле­менти якої поділяються на обов'язкові та факультативні.

Обов'язковим додаванням є спеціальне найменування підприєм­ства, його номер або інше позначення, необхідне для розрізнення певного підприємства від решти. Роль таких найменувань пере­важно виконують різні умовні позначення, що мають вигляд ори­гінальних слів, власних імен, географічних назв тощо.

Інші додавання, зокрема скорочене найменування підприєм­ства, відносять до факультативних, їх можна включати до комер­ційного найменування на розсуд його володільця.

Усі додавання, як і елементи корпусу комерційного наймену­вання, мають бути дійсними і не вводити в оману учасників обо­роту та споживачів.

1.6. Істинність комерційного найменування

Комерційне найменування має правдиво відображати право­ве становище суб'єкта підприємницької діяльності. Воно має містити справжнє зазначення організаційно-правової форми юри­дичної особи (товариство з обмеженою відповідальністю, акціо-

344

нерне товариство тощо), її типу (приватна, державна, комуналь­на тощо), виду діяльності (наукова, виробнича, комерційна), осо­би володільця.