3.1. Загальні положення

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 р. об'єктами суміжних прав є виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) мовлен­ня (ст. 35).

Цивільний кодекс УРСР 1963 р. відніс радіо- та телевізійні передачі до творів, на які поширюється авторське право (ст. 472). Авторське право на радіо- та телевізійні передачі належало ра­діо- та телевізійним організаціям, що передавали їх (ст. 483). Згідно зі статтею 496 авторське право організації діяло безстро-

75

ково. У разі ж реорганізації останньої авторське право, що нале­жало їй, переходило до її правонаступника, а в разі ліквідації -до держави¹.

_f 3.2. Закон України

«Про авторське право та суміжні права» • ;,

Суміжні права вперше одержали визнання в українському за­конодавстві лише в 1993 р. у зв'язку із прийняттям 23 грудня 1993 р. Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до редакції зазначеного Закону від 11 липня 2001 р. суміжні права розглядає розділ III, який складається з дев'яти статей, присвячених об'єктам і суб'єктам суміжних прав (статті 35 і 36), виникненню і здійсненню суміжних прав (ст. 37), особи­стим немайновим і майновим правам суб'єктів суміжних прав та обмеженню їхніх майнових прав (статті 38-42), використанню фонограм і відеограм, опублікованих із комерційною метою (ст. 43), та строку дії суміжних прав (ст. 44).