§ 1. Порушення авторських та суміжних прав

1.1. Охорона — захист — порушення

Слід відрізняти такі поняття, як охорона авторських і суміж­них прав та їх захист.

Під охороною розуміють встановлення всієї системи правових норм, спрямованих на дотримання прав авторів, суб'єктів суміж­них прав та їхніх правонаступників. Тоді як захист - це сукупність заходів, метою яких є відновлення і визнання цих прав у разі їх порушення.

Порушення авторських і суміжних прав може відбуватися як у рамках договору, укладеного між правоволодільцем і користува­чем, так і в разі позадоговірного використання твору або об'єкта суміжних прав, коли відсутня згода правоволодільця і не сплаче­но відповідну винагороду.

1.2. Порушник авторських і суміжних прав

Порушником авторських і суміжних прав є фізична або юри­дична особа, яка не виконує вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права», інших законодавчих актів.

Порушником може стати будь-який учасник авторських або суміжних із ними відносин, у тому числі й сам автор твору, який ігнорує права й охоронювані законом інтереси інших осіб, зокре­ма своїх співавторів, не виконує умови укладеного ним авторсь­кого договору тощо.

Проте здебільшого порушниками авторських і суміжних прав є особи, які допускають незаконне використання охоронюваних творів і об'єктів суміжних прав. Подібні дії вважають контрафакт-ними, а самих порушників називають піратами.

1.3. Категорії порушників авторських і суміжних прав

Випадки незаконного використання авторських творів і об'єк­тів суміжних прав трапляються в діяльності як досить великих організацій, які не перший рік працюють на відповідному ринку,

253

Порушниками авторських і суміжних прав виступають як при­ватні фірми, так і державні організації. Нерідко ними можуть бути кілька незаконних користувачів творів і об'єктів суміжних прав, дії яких становлять самостійні правопорушення.

Якщо неправомірні дії здійснюють різні організації, усіх їх слід розглядати як порушників відповідних авторських або суміжних прав. Незнання окремих користувачів про те, що вони мають спра­ву, по суті, з контрафактною продукцією, може свідчити, за пев­них обставин, лише про їхню невинність, але не усуває самого факту порушення ними авторських або суміжних прав.

1.4. Порушення, що дають підстави ї для судового захисту

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

• вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті не- майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

• піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав;

• плагіат;

• ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відео­ грам, програм мовлення;

• вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторсько­ го права і (або) суміжних прав;

• будь-які дії, свідомо спрямовані на обминання технічних за­ собів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюджен­ ня і застосування засобів для такого обминання;

• підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в елек­ тронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів ав­ торського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

• розповсюдження, ввезення на митну територію України з ме­ тою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторсь­ кого права і (або) суміжних прав вилучена чи в яких замінена інфор­ мація про управління правами, зокрема в електронній формі.

254

1.5. Види порушень авторських .

і суміжних прав

Якщо порушено умови договору про передання авторських або суміжних прав, застосовують санкції, передбачені договором.

За позадоговірного порушення авторського або суміжного пра­ва, а також тоді, коли в договорі не зазначені конкретні санкції, потерпілий може скористатися тими засобами захисту, які вста­новило чинне законодавство.

1.6. Втрата права на захист порушених прав

Право на захист порушених прав і охоронюваних законом інте­ресів втрачають, якщо володільці авторських або суміжних прав придбали їх із порушенням встановленого порядку, здійснюють їх виключно з наміром завдати шкоди іншій особі або допускають зловживання ними в іншій формі.

Не користуються, наприклад, правом на захист своїх прав пе­рекладачі, автори інших похідних творів та виконавці творів, якщо вони порушили, відповідно, права авторів творів, які було пере­кладено чи перероблено, або права авторів виконуваних творів.

Суд може відмовити у захисті авторських прав тим із співав­торів або спадкоємців, які не дають своєї згоди на перевидання твору, керуючись при цьому виключно бажанням завдати шкоди іншим співавторам або спадкоємцям.

1.7. Порядок і основні форми захисту авторських і суміжних прав

Захист авторських і суміжних прав та охоронюваних законом інтересів здійснюють у передбаченому законом порядку, тобто шля­хом застосування належної форми, засобів і способів захисту.

Під формою захисту розуміють комплекс внутрішньо погод­жених організаційних заходів для захисту суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

Розрізняють дві основні форми захисту - юрисдикційну і не-юрисдикційну.

1.8. Юрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав

Юрисдикційна форма захисту - це діяльність уповноважених державою органів, спрямована на захист порушених або оспорю­ваних суб'єктивних авторських і суміжних прав.

255

Особа, права і законні інтереси якої порушені неправомірними діями, має звернутися за захистом до державного або іншого ком­петентного органу, наприклад до суду, господарського суду, вищо­го органу тощо, які уповноважені вжити необхідні заходи для відновлення порушеного права і припинення правопорушення.

У рамках юрисдикційної форми захисту виокремлюють загаль­ний і спеціальний порядки захисту порушених авторських і суміж­них прав.

1.9. Загальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав

За загальним правилом захист авторських і суміжних прав і охоронюваних законом інтересів здійснюють у судовому порядку.

Якщо обома учасниками спірних правовідносин є юридичні особи, виниклий між ними спір належить до компетенції госпо­дарського суду.

Засобом судового захисту авторських і суміжних прав і охоро­нюваних законом інтересів є позов, тобто звернена до суду вимога про здійснення правосуддя з одного боку і звернена до відповіда­ча матеріально-правова вимога про виконання покладеного на нього обов'язку або про визнання наявності чи відсутності пра­вопорушення з іншого.

Якщо авторське і суміжне право порушено або оспорено, суд зобов'язаний прийняти і розглянути позовну заяву.

1.10. Спеціальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав

Спеціальною формою захисту авторських і суміжних прав і охоронюваних законом інтересів слід визнати адміністративний порядок їхнього захисту. Його застосовують як виняток із загаль­ного правила, тобто у прямо зазначених законом випадках.

Потерпілий може на свій розсуд звернутися за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів до вищого орга­ну, відповідача, творчої спілки або антимонопольного органу.

Засобом захисту в цьому разі є скарга, порядок подання і роз­гляду якої регламентує адміністративне законодавство.

1.11. Неюрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав

Неюрисдикційна форма захисту охоплює дії громадян і орга­нізацій, спрямовані на захист авторських і суміжних прав і охо-

ронюваних законом інтересів, які вони здійснюють самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетент­них органів. Маються на увазі лише законні засоби захисту.

Найбільш значимим з погляду практики й ефективним є ци­вільно-правовий захист авторських і суміжних прав, реалізова­ний у рамках юрисдикційної форми. Його забезпечує застосуван­ня передбачених законом способів захисту.

■ ■ i_t