16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання

Кримінально-процесуальний закон встановлює досить жорсткі ви­моги до змісту та оформлення апеляції, касаційної скарги та подання, невиконання (порушення) яких тягне досить значні негативні наслідки для учасника процесу, який оскаржує судове рішення.

Відповідно до ст. 350 КПК в апеляції мають бути зазначені:

1. назва суду, якому адресується апеляція;

2. особа, яка подає апеляцію;

3. вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив;

4. вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, по­станови, та доводи на її обґрунтування;

5. прохання особи, яка подає апеляцію;

6. перелік документів, які додаються до апеляції.

Аналогічні вимоги встановлені ч. 2 ст. 387 КПК і до змісту каса­ційної скарги (подання) на судове рішення апеляційного суду, яке не набрало законної сили.

Обґрунтовуючи незаконність вироку, постанови чи ухвали суду, учасник процесу, який подає апеляцію (касаційну скаргу чи подан­ня), має зазначити конкретні порушення закону, допущені на його думку судом, які відповідно до вимог КПК є підставою для скасування

чи зміни судового рішення, навести конкретні докази та аргументи в обґрунтування своєї позиції, посилаючись при цьому на конкретні статті матеріального та процесуального законів.

При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція (касаційна скарга чи подання) повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Сформульоване в апеляції (касаційній скарзі чи поданні) прохання про скасування чи зміну вироку, постанови чи ухвали повинен мати конкретний та чіткий характер, випливати з мотивувальної частини документа та відповідати повноваженням апеляційного (касаційного) суду, до якого оскаржується постановлене судове рішення.

Апеляція (касаційна скарга чи подання) підписується особою, від імені якої вона подається.

До апеляції прокурора та захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити усім учасникам судового розгляду, інте­ресів яких стосується апеляція.

При оскарженні судових рішень апеляційного суду, які не набра­ли законної сили, КПК передбачає обов'язок усіх учасників судового процесу, за винятком засудженого, який перебуває під вартою, надати відповідну кількість копій касаційної скарги чи подання для їх вру­чення всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується цей процесуальний документ (ст. 387 КПК).

У випадку невиконання особою, яка подає апеляцію (касаційну скаргу чи подання), зазначених вище вимог щодо змісту та оформлен­ня названого процесуального документа, в тому числі і у разі ненадан- ня достатньої кількості їх копій, головуючий своєю постановою зали­шає апеляцію (касаційну скаргу чи подання) без руху, повідомляючи учасника процесу про необхідність усунення порушень закону про­тягом семи діб з моменту отримання повідомлення. Постанова голо­вуючого про залишення апеляції (касаційної скарги чи подання) без розгляду оскарженню не підлягає.

Якщо у визначений строк недоліки процесуального документа не будуть усунені учасником процесу, постановою головуючого апеляція (касаційна скарга чи подання) визнається такою, що не підлягає роз­гляду.

Зазначена постанова може бути оскаржена до суду апеляційної (ка­саційної) інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду, що поста­новив оскаржуване рішення, підготувати справу до апеляційного чи касаційного розгляду.

Протягом строку, встановленого для оскарження судового рішен­ня, яке не набрало законної сили, суд, який постановив це рішення, зобов'язаний надати сторонам можливість ознайомитися з матеріала­ми кримінальної справи. При цьому у встановлений для оскарження судового рішення термін кримінальна справа ніким не може бути ви­требувана із суду.