13.2. Види підсудності
Залежно від юридичних ознак, що визначають підсудність кримінальної справи, чинний КПК України виділяє наступні види підсудності: а) предметну (родову); б) територіальну (місцеву); в) персональну (спеціальну); г) за зв'язком справ.
Предметна (родова) підсудність визначається характером (родом або видом) вчиненого злочину, а також видом покарання, передбаченого за його вчинення. Правила предметної підсудності розподіляють певні категорії кримінальних справ щодо їх судового розгляду по першій інстанції між судами різних ланок судової системи України, так званими різнойменними судами (ст.ст. 33 і 34 КПК). Тобто встановлюють, суд якої ланки судової системи правомочний розглядати конкретну кримінальну справу як суд першої інстанції.
Так, згідно зі ст. 33 КПК районному (міському) суду — основній ланці в системі судів загальної юрисдикції — підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних вищестоящим судам і військовим судам. Районні (міські) суди є місцевими судами, які вирішують більшість кримінальних справ.
Розгляд районним (міським) судом (тобто нижчестоящим судом) кримінальної справи, які підсудна апеляційному суду (вищестоящому суду), або військовому суду, є перевищенням його процесуальних повноважень (компетенції), що тягне скасування ухваленого вироку або постанови (ухвали) (п. 7 ч. 2 ст. 370 КПК).
Так, Судовою колегією Верховного Суду України скасовані судові рішення Петропавлівського районного суду в справі за обвинуваченням К. у зґвалтуванні потерпілої Л., що спричинило особливо тяжкі наслідки. У зв'язку з тим, що відповідальність за цей злочин була передбачена ч. 4 ст. 117 КК (1960 р.), кримінальну справу за обвинуваченням К. згідно зі ст. 34 КПК (в ред. до внесення змін в КПК Законом України від 12.07.2001 р.) повинен був розглядати обласний суд. Петропавлівський районний суд, розглянувши справу, порушив вимоги кримінально-процесуального закону про підсудність. За змістом ст. 370 КПК, коли районний суд розглянув справу, підсудну обласному суду, склад суду визнається незаконним. Справу було направлено на новий розгляд зі стадії досудового слідства, оскільки обвинувальний висновок у справі, підсудній обласному суду, має бути затверджений прокурором відповідного рівня.
Стаття 34 КПК визначає підсудність кримінальних справ апеляційному суду, що діє як суд першої інстанції. Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя за родовою (предметною) ознакою підсудні такі кримінальні справи:
про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109-114 КК України;
про злочини, за вчинення яких КК України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі: посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК); умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК); терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. З ст. 258 КК); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК); посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК); порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК); застосування зброї масового знищення, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 439 КК); посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК).
У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, — Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження (ч. 2 ст. 34 КПК).
Під випадком особливої складності справи розуміються кількаразове скасування вироку по даній справі вищестоящими судовими інстанціями і повернення справи на новий судовий розгляд. Важливість справи визначається підвищеним суспільно-політичним значенням даної кримінальної справи, наприклад, коли вона викликала значний суспільний резонанс або виходить за межі територіальної підсудності районного (міського) суду (при вчиненні злочину в кількох районах або особами, що проживають у кількох районах).
Первинне рішення про направлення справи у зв'язку з її особливою складністю або важливістю на розгляд до апеляційного суду приймає відповідно прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя, військовий прокурор, що діє на правах обласного, та їх заступник при затвердженні обвинувального висновку (ч. З ст. 232 КПК). Ініціатива про прийняття справи, підсудної районному (міському) суду, у провадження апеляційного суду також може виходити від голови районного (міського) або апеляційного суду.
Територіальна підсудність визначає, суду якої адміністративно- територіальної одиниці підлягає розгляд конкретної кримінальної справи, тобто розподіляє кримінальні справи між однойменними (однієї судової ланки) судами. Положення територіальної підсудності закріплені статтями 37, 38 КПК України.
За загальним правилом, кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, то справа повинна бути розглянута судом, в районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство в даній справі (ст. 37 КПК).
Основною ознакою, що визначає територіальну підсудність кримінальних справ, є місце вчинення злочину. Місцем вчинення злочину є місце виконання особою останніх дій, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, незалежно від місця настання суспільно небезпечних наслідків.
У статті 37 КПК визначені й факультативні територіальні ознаки справи у разі якщо місце вчинення злочину встановити не можна (наприклад, у разі вчинення триваючого або продовжуваного злочину). Такими ознаками є: місце закінчення дізнання або досудового слідства; місце порушення кримінальної справи за протокольною формою досудової підготовки матеріалів.
Частина 1 ст. 38 КПК встановлює ще дві виняткові місцеві (територіальні) ознаки підсудності кримінальної справи: а) місце проживання або роботи обвинуваченого та б) місце знаходження більшості свідків. Дані ознаки слід брати до уваги лише з метою забезпечення найбільш швидкого, об'єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду. При участі в справі кількох потерпілих положення даної статті можуть застосовуватися й щодо місця проживання більшості потерпілих.
Персональна (спеціальна) підсудність визначається службовим становищем обвинувачених (підсудних), щодо яких законодавство встановлює особливий порядок притягнення їх до кримінальної відповідальності, зокрема справи про злочини, вчиненні військовослужбовцями (ст. 36 КПК), суддями (згідно з п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України № 2862-ХІІ «Про статус суддів» від 15.12.92 р.).
Так, кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду України і будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається у першій інстанції апеляційним судом, підсудність справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. При цьому справа не може розглядатися тим судом, в якому обвинувачений працював суддею.
Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, які підсудні військовим судам вищого рівня.
Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні:
справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана 1 рангу і вище;
справи про злочини осіб, які посідають посаду від командира полку, командира корабля 1 рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;
справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі (ст. 36 КПК).
Військовим судам підсудні справи про злочини, вчинені особами в період проходження військової служби. Кримінальні справи про злочини, вчинені військовослужбовцями до надходження на військову службу або після звільнення з неї, військовим судам не підсудні і розглядаються загальними судами.
Військовим судам у першій інстанції підсудні справи про злочин, вчинені військовослужбовцями, тобто громадянами України, які проходять службу на території України. До військовослужбовців належать особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової чи надстрокової служби і військової служби за контрактом Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби національної безпеки України, військ цивільної оборони, а також інших військових формувань, які створюються Верховною Радою України, стратегічних сил стримування, які дислокуються на території України, військовослужбовцями-жінками, курсантами військових навчальних закладів (ст. З, 5 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-ХІІ).
Підсудність за зв'язком справ пов'язана з можливістю об'єднання в одному провадженні кримінальних справ за обвинуваченням декількох осіб у вчиненні одного або декількох злочинів або за обвинуваченням однієї особи — у вчиненні декількох злочинів, які можуть бути підсудними як різнойменним, так і однойменним судам за предметними, територіальними або персональними ознаками (ст.ст. 39,40 КПК).
Цей вид підсудності визначається за наступними правилами.
У разі об'єднання в одному провадженні кримінальних справ по обвинуваченню декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком однойменним судам, справу розглядає той суд, в районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство чи дізнання (ст. 39 КПК).
Рішення про те, якому з декількох однойменних судів підсудна кримінальна справа, приймає прокурор або його заступник, який затвердив обвинувальний висновок. При визначенні підсудності у цій ситуації повинні враховуватися такі обставини, як місце проживання більшості обвинувачених, потерпілих чи свідків, забезпечення найбільшої повноти та об'єктивності дослідження обставин справи.
Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам, то справа розглядається вищестоящим з цих судів (ч. 1 ст. 40 КПК).
Різноймейними є суди, які мають різну родову (предметну) підсудність. Різнойменними є місцеві суди (районні (міські) суди і військові суди гарнізонів), з одного боку, і апеляційні суди (Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва, Севастополя й військові суди регіонів, Військово-Морських Сил України), з іншого боку. У разі встановлення, що об'єднані в одному провадженні кримінальні справи підсудні апеляційним судам і прирівняним до них, такі справи мають бути передані на розгляд даних судів.
Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один із злочинів підсудна військовому суду, то справу розглядає військовий суд (ч. 2 ст. 40 КПК).
При обвинуваченні групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом (ч. З ст. 40 КПК).
Частини 2 і 3 ст. 40 КПК визначають підсудність між загальними судами і військовими судами у справах про обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або декількох злочинів. У ч. З ст. 40 КПК під військовими злочинами розуміються військові злочини, передбачені розділом XIX Особливої частин КК.
- Тема 1 12
- Тема 2 23
- Тема 4 50
- Тема 5 суб'єкти кримінального процесу 57
- Тема 6 95
- Тема 7 137
- Тема 8 151
- Тема 9 162
- Тема 10 слідчі дії 170
- Тема 11 206
- Тема 12 212
- Тема 13 підсудність 230
- Тема 14 233
- Тема 15 судовий розгляд 243
- Тема 16 280
- Тема 17 293
- Тема 18 297
- Тема 19 307
- Тема 20 313
- Тема 21 316
- Тема 22 323
- Тема 23 329
- Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
- 1.1. Поняття кримінального процесу
- 1.2. Завдання кримінального судочинства
- 1.3. Система кримінального процесу
- 1.4. Загальна характеристика стадій кримінального процесу
- 1.5. Типи кримінального процесу
- 1.6. Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти
- 1.7. Крнмінально-процесуальні функції
- 1.8. Кримінально-процесуальна форма
- Тема 2 кримінально-процесуальне право україни. Джерела кримінально- процесуального права
- 2.1. Кримінально-процесуальне право як галузь сучасного права
- 2.2. Джерела кримінально-процесуального права
- 2.3. Кримінально-процесуальні норми
- 2.4. Дія норм кримінально-процесуального права у просторі, у часі та по колу осіб
- 2.5. Прогалини у кримінально-процесуальному праві та застосування норм кримінально-процесуального права за аналогією
- Тема з принципи кримінального процесу
- 3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
- 3.2. Загальноправові принципи кримінального процесу
- 3.3. Міжгалузеві принципи кримінального процесу
- 3.4. Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи
- 3.5. Принципи досудового провадження
- Тема 4 цивільний позов у кримінальному судочинстві
- 4.1. Поняття, природа та значення цивільного позову у кримінальному судочинстві
- 4.3. Загальна характеристика провадження за цивільним позовом у досудових і судових стадіях кримінального процесу
- 4.4. Обов'язки держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином
- Тема 5 суб'єкти кримінального процесу
- 5.1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- 5.2. Процесуальна правоздатність і дієздатність суб'єктів кримінального процесу
- 5.3.1. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Завдання і загальна характеристика повноважень суду при здійсненні правосуддя. Форми здійснення правосуддя
- 5.3.2. Прокурор у кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора на різних стадіях процесу
- 5.3.3. Слідчий та начальник слідчого відділу у кримінальному процесі. Взаємодія слідчого з органами дізнання
- 5.3.4. Органи дізнання, їх завдання і повноваження. Особа, що проводить дізнання, їі процесуальне положення
- 5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
- 5.5.1. Обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), його процесуальне положення в різних стадіях процесу
- 5.5.2. Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки
- 5.5.3. Процесуальне положення неповнолітньої особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності, відносно якої ведеться кримінальне судочинство
- 5.5.4. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого і підозрюваного
- 5.5.5. Захисник у кримінальному судочинстві
- 5.5.6. Заявник про злочин, його права і обов'язки
- 5.5.7. Потерпілий у кримінальному судочинстві, його права і обов'язки на різних стадіях процесу
- 5.5.8. Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесі
- 5.5.9. Цивільний відповідач, його права і обов'язки
- 5.5.10. Представники потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх процесуальне положення
- 5.6. Інші суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, загальна характеристика їх процесуального положення
- 5.7. Обов'язок суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання щодо роз'яснення і забезпечення прав учасників процесу і інших суб'єктів кримінального судочинства
- 5.8. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
- 5.9. Імунітети суб'єктів кримінального процесу
- 6.2. Поняття, види, особливості доказування в кримінальному процесі
- 6.3. Предмет доказування в кримінальній справі
- 6.4. Предмет доказування в окремих категоріях кримінальних справ та в окремих стадіях кримінального процесу
- 6.5. Зміст обставин, які складають предмет доказування
- 6.6. Локальний предмет доказування
- 6.7. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному процесі
- 6.8. Властивості доказів
- 6.9. Процесуальні порушення та допустимість доказів
- 6.10. Класифікація доказів
- 6.11. Процес доказування, його елементи
- 6.12. Межі доказування
- 6.13. Мета доказування
- 6.14. Суб'єкти процесу доказування
- 6.15. Джерела доказів
- Заходи процесуального примусу, за допомогою яких забезпечується законний порядок у ході провадження в справі. Такими заходами є наступні.
- 7.2. Поняття, значення та види запобіжних заходів
- 7.3. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- 7.4. Запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі
- 7.5. Запобіжні заходи, що пов'язані з позбавленням волі
- 7.6. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
- Провадження на досудових стадіях кримінального процесу Тема 8 порушення кримінальної справи
- 8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи
- 8.2. Органи і посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу
- 8.3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- 8.4. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи
- 8.5. Підстави і порядок прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- 8.6. Нагляд прокурора і судовий контроль у стадії порушення кримінальної справи
- Тема 9 загальні положення стадії досудового розслідування
- 9.1. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування
- 9.2. Форми досудового розслідування
- 9.3. Характеристика основних положень досудового слідства
- 4. Об'єднання і виділення кримінальних справ (ст. 26 кпк). Об'єднання і виділення кримінальних справ є правом, а не обов'язком слідчого.
- Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;
- Виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 кпк).
- Тема 10 слідчі дії
- 10.1. Поняття, система та класифікація слідчих дій
- 10.2. Загальні умови провадження слідчих дій
- 10.3. Процесуальні особливості провадження вербальних слідчих дій
- 10.3.1. Допит
- Члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
- Особа, яка б своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого у вчиненні злочину.
- 10.3.2. Очна ставка
- 10.3.3. Пред'явлення для впізнання
- 10.3.4. Відтворення обстановки і обставин події
- 10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
- 10.4.1. Слідчий огляд
- 10.4.2. Освідування
- 10.4.3. Ексгумація трупа
- 10.4.4. Обшук
- 10.4.6. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- 10.4.7. Підготовка і призначення судової експертизи
- Тема 11 пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
- 11.1. Суть, значення та підстави притягнення особи як обвинуваченого
- 11.2. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
- 11.3. Допит обвинуваченого
- 11.4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- Тема 12 зупинення і закінчення досудового слідства
- 12.1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- 12.2. Форми закінчення досудового слідства
- 12.3. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- 12.4. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи
- 12.5. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру
- 12.6. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру
- 12.7. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності
- 12.8. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
- 12.9. Контроль суду за законністю дій органів дізнання та досудового слідства
- Тема 13 підсудність
- 13.1. Поняття і значення підсудності
- 13.2. Види підсудності
- 13.3. Направлення справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність
- Тема 14 попередній розгляд справи суддею
- 14.1. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею
- 14.2. Порядок, строки попереднього розгляду справи
- 14.3. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи
- 14.4. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення
- Тема 15 судовий розгляд
- 15.1. Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду
- 15.2. Загальні умови судового розгляду
- 15.3. Суд і сторони в судовому розгляді
- 15.4. Межі судового розгляду
- 15.6. Судове слідство
- 15.7. Судові дебати і останнє слово підсудного
- 15.8. Рішення, якими закінчується судовий розгляд
- 15.9. Поняття, види, зміст вироків
- 15.10. Порядок постановления та проголошення вироку
- Тема 16 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які не набрали законної сили
- 16.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.2. Суб'єкти права оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.3. Строки оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання
- 16.5. Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення
- 16.6. Попередній розгляд справи апеляційним судом
- 16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
- 16.8. Підстави для скасування чи зміни судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.9. Результати розгляду справи апеляційним судом
- Тема 17 виконання вироку, ухвали і постанови суду
- 17.1. Поняття та ознаки стадії виконання вироку
- 17.2. Звернення вироку до виконання
- 17.3. Виконання ухвали та постанови суду
- Тема 18 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які набрали законної сили
- 18.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які набрали законної сили
- 18.2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
- 18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- 18.4. Строки та підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
- 18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- Тема 19 застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.1. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру
- 19.2. Підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.3. Особливості досудового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.4. Особливості судового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.6. Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру
- 19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
- Тема 20 протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- 20.1. Поняття, сутність і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- 20.2. Підстави та умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- 20.3. Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- 21.2. Обставини, що підлягають встановленню в справах неповнолітніх
- 21.3. Досудове слідство в справах неповнолітніх
- 21.4 . Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх
- 21.5. Участь у провадженні в справах неповнолітніх осіб, залучених з метою представництва та охорони прав та інтересів неповнолітніх
- 21.6. Провадження в справах неповнолітніх у судових стадіях кримінального процесу
- 22.2. Особливості правової регламентації та принципи транснаціонального кримінального процесу
- 22.3. Суб'єкти транснаціонального кримінального процесу та характер правовідносин між ними
- 22.4. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах
- 22.5. Видача гаданих злочинців
- 22.6. Передача провадження у кримінальних справах
- 22.7. Передача засуджених осіб
- 22.8. Виконання іноземних вироків та інших остаточних рішень у кримінальних справах
- 22.9. Основи міжнародного кримінального процесу
- Тема 23 основи кримінально-процесуального права іноземних держав
- 23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції
- 23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини
- 23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії
- 23.4. Основи кримінально-процесуального права сша