16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Апеляційний суд повинен розглянути справу у день, визначений судом першої інстанції (ст. 360 КПК), якщо ця дата не змінена самим апеляційним судом.

Так, у випадках, коли при попередньому чи апеляційному розгляді справи апеляційний суд визнав за необхідне провести судове слідство, витребувати додаткові докази, викликати в судове засідання певних осіб, дати доручення суду першої інстанції, а також у разі особливої складності справи, він може перенести розгляд справи не більш, як на тридцять діб.

Не пізніш як за три дні до розгляду справи апеляційний суд опо­віщає заінтересованих осіб про час і місце розгляду справи шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду.

Засудженому, який утримується під вартою, про день розгляду справи повідомляється через начальника відповідної установи.

Виклик осіб до суду апеляційної інстанції здійснюється в порядку, передбаченому ст. 254 КПК, тобто аналогічно тому, як учасники про­цесу викликаються судом першої інстанції.

В апеляційному порядку справа розглядається колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до ч. 9 ст. 362 КПК протокол судового засідання та фік­сація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться у випадку проведення ним судового слідства. Крім того, ч. 4 ст. 87 КПК передбачено, що повне фіксування судового процесу у суді апеляційної інстанції здійснюється і на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду.

Судове рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності та обґрунтованості, тобто відповідності

його нормам матеріального та процесуального закону, фактич­ним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні, але в межах апеляції (ч. 1 ст. 365 КПК).

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких на підставі вимог ч. 1 ст. 299 та ст. 301-1 КПК докази не досліджувалися, апеляційним судом не пере­віряються.

Разом з цим, якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рі­шення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

Незважаючи на те, що ч. 2 ст. 365 КПК передбачена можливість прийняття рішення за межами апеляційного оскарження лише сто­совно осіб, щодо яких апеляції не надійшли, суди апеляційної ін­станції при розгляді справ обґрунтовано виходять за межі апеляції і у випадках необхідності прийняття рішення на користь осіб, стосовно яких вирок чи постанову місцевого суду було оскаржено.

Порядок розгляду справи апеляційним судом встановлено ст. 362 КПК.

Судове засідання суду апеляційної інстанції також, як і судове за­сідання суду першої інстанції, складається із декількох частин.

1. Підготовча частина.

Під час цієї частини, як і в суді першої інстанції, виконуються під­готовчі дії, зазначені в ст.ст. 283-287, 293 КПК.

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває су­дове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.

Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учас­ників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх.

Після цього суд встановлює особу засудженого (виправданого), з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші по­трібні дані, що стосуються його особи.

Головуючий оголошує склад суду апеляційної інстанції, прізвище прокурора, захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, секрета­ря судового засідання і роз'яснює учасникам судового розгляду право відводу та запитує, чи заявляють вони проти будь-кого відвід. Питан­ня про відвід вирішується в порядку, передбаченому ст. 57 КПК.

Якщо в судове засідання апеляційного суду викликані свідки, вони видаляються із залу судового засідання. Потерпілий та експерт із залу судового засідання не видаляються.

Неявка учасників процесу в судове засідання суду апеляційної ін­станції не перешкоджає розгляду справи за винятком випадків, коли суд визнав явку певної особи обов'язковою або учасник процесу не з'явився з поважних причин.

Головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їх права, а та­кож право давати пояснення з приводу поданих апеляцій та виступати в судових дебатах, а особам, які подали апеляції, — право підтримува­ти апеляції або відмовитись від них.

Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів. Клопотання учасників процесу повинні стосуватися лише тієї частини вироку, яку оскаржено в апе­ляційному порядку.

Особа, яка заявила клопотання, повинна вказати, для встановлен­ня яких обставин необхідно виконати ті чи інші дії (викликати нових свідків, витребувати чи приєднати до справи нові докази тощо).

Клопотання, заявлені учасниками судового розгляду, вирішують­ся судом за правилами, встановленими ст. 296 КПК.

2. Розгляд апеляцій по суті.

Дана частина апеляційного розгляду справи розпочинається з до­повіді головуючого чи одного із суддів про суть вироку чи постанови. Крім того, суддя повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскар­жені, викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників процесу, якщо вони були подані. Головуючий з'ясовує, чи підтриму­ють свої апеляції особи, які їх подали.

Якщо суд апеляційної інстанції не проводив судового слідства піс­ля виконання зазначених дій, головуючий ознайомлює учасників су­дового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на виконання дору­чень, вислуховує їх пояснення з приводу поданих апеляцій в порядку, передбаченому ст. 318 КПК, і переходить до судових дебатів.

Судове слідство у суді апеляційної інстанції провадиться за прави­лами глави 26 КПК, яка регламентує проведення судового слідства у суді першої інстанції, однак лише щодо тієї частини вироку, закон­ність і обґрунтованість якої оспорюється в апеляції. Під час судового слідства апеляційного суду можуть допитуватися підсудний, потерпі­лий, свідки, призначатися та проводитися експертизи, досліджува­тися документи та речові докази. Після закінчення судового слідства апеляційний суд переходить до судових дебатів. 3. Судові дебати та останнє слово.

Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповід­ності з вимогами ст. 318 КПК і полягають у промовах учасників судо­вого розгляду стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена.

Першими у судових дебатах при розгляді справи в апеляційному порядку виступають особи, які подали апеляції. Якщо судове рішен­ня було оскаржено як представниками сторони обвинувачення, так і представниками сторони захисту, першими виступають представники сторони обвинувачення, які подали апеляції, за ними — представники сторони захисту, які оскаржили вирок чи постанову, а потім — інші учасники процесу, які не приносили апеляцій на судове рішення.

Прокурор, якщо він підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором, виступає першим, а в інших випадках — останнім.

Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним ча­сом, однак головуючий має право зупинити учасників судових деба­тів, якщо вони у своїх промовах виходять за межі оскарженої частини судового рішення.

Після закінчення промов учасники процесу мають право обміняти­ся репліками.

Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановления рі­шення щодо законності і обґрунтованості вироку суду першої інстан­ції, підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді спра­ви, надається останнє слово.

4. Постановления судового рішення.

Після виголошення останнього слова засудженого чи виправдано­го суд апеляційної інстанції видаляється до нарадчої кімнати для по­становления рішення (ухвали, вироку чи постанови). Зазначені судові рішення виносяться з додержанням вимог, встановлених для поста­новления вироку судом першої інстанції (ст.ст. 322 та 325 КПК).

Якщо під час судових дебатів, останнього слова підсудного чи при постановленні рішення апеляційним судом виникне необхідність до­слідження нових обставин справи або доказів, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, апеляційний суд ухвалою від­новлює судове слідство.

Відновлене судове слідство провадиться в межах з'ясування обста­вин, які викликали його відновлення.

Після закінчення відновленого судового слідства суд відкриває су­дові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово підсудному, після чого видаляється до нарадчої кімнати для по­становления рішення.

За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції залеж­но від обставин справи виносить ухвалу або постановляє по справі свій вирок чи постанову.

Ухвала апеляційного суду складається в нарадчій кімнаті одним із суддів (ст. 379 КПК). Після складання і підписання ухвали всіма суд­дями суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один із суддів.

Якщо складання ухвали вимагає значного часу, суд має право об­межитись складанням і оголошенням лише резолютивної її частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складе­ний не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і ого­лошений учасникам судового розгляду. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Вирок чи постанова суду апеляційної інстанції також складаються у нарадчій кімнаті одним із суддів і підписуються усім складом суду. При цьому у нарадчій кімнаті вирок має бути складений та підписа­ний, а після виходу із неї проголошений у залі судового засідання у повному обсязі.

Оголосивши прийняте судове рішення, головуючий роз'яснює його суть учасникам процесу, порядок та строки оскарження вироку чи по­станови апеляційного суду, а засудженому, крім того, — і право на помилування. Якщо на підставі рішення суду апеляційної інстанції засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.

Після виконання зазначених дій головуючий оголошує судове за­сідання закритим.

Зазначений вище порядок розгляду справи апеляційним судом пе­редбачений для розгляду апеляцій на вироки та постанови місцевих судів про застосування чи незастосування примусових заходів вихов­ного і медичного характеру.

Апеляційна перевірка судових рішень місцевих судів, зазначених у ч. 2 ст. 347 КПК України (ухвал (постанов) про закриття справи чи направлення справи на додаткове розслідування, окремих ухвал (по­станов) та інших постанов) здійснюється з додержанням викладеного вище порядку. Проте судове слідство при перевірці таких рішень не провадиться (ст. 382 КПК).

Крім того, апеляції на постанови судді, винесені в порядку, перед­баченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 КПК, розглядаються не пізніш як через три доби після їх надходження до апеляційного суду. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 236-2, 236-6, 236-8 КПК, розглядаються не пізніш як через сім діб після їх надходження до апеляційного суду. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються апеляцій­ним судом.