Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;

КПК); встановлення підчас розслідування кримінальної справи інших злочинів, вчинених особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство (ч. 6 ст. 112 КПК);

4) участь неповнолітнього у вчиненні злочину разом із дорослим (ч. 1 ст. 439 КПК).

Неправильне об'єднання або роз'єднання кримінальних спряв може бути підставою для повернення справи па додаткове розсліду­вання (ст. 246 КПК).

Про об'єднання справ в одне провадження або виділення справи в окреме провадження особа, що проводить дізнання, слідчий або про­курор складають постанову.

5. Взаємодія слідчого з органом дізнання — це основана на вимо­гах закону, узгоджена за цілями, місцем, часом діяльність незалеж­них суб'єктів кримінального процесу (слідчого та органу дізнання), спрямована на вирішення завдань розслідування злочинів.

Слідчий і орган дізнання діють у межах своєї компетенції. Єдині цілі досягаються узгодженими діями цих суб'єктів із використанням притаманних для кожного із них методів і засобів.

Мета узгодженої діяльності слідчого та органу дізнання, як її ба­жаний результат, є спільною для цих органів, бо за наявності різних цілей буде неможливим сам факт узгодженості дій.

Форми взаємодії слідчого з органом дізнання можуть бути як про­цесуальні, так і непроцесуальні.

Процесуальними формами взаємодії слідчого з органом дізнання є:

1. виконання органом дізнання слідчих дій та оперативно-розшу­кових заходів з$ дорученням слідчого. Згідно з ч. З ст. 114 КПК слід­чий у справах, які він розслідує, має право давати органам дізнання доручення і вказівки про проведення окремих розшукових і слідчих дій. Вони є обов'язковими для органу дізнання. Доручення і вказівки слідчого надсилаються начальнику органу дізнання у письмовій фор­мі у вигляді листа або постанови, де повинні бути чітко сформульовані питання, які належить з'ясувати, і викладена інформація, що необ­хідна для виконання доручення. Строк виконання доручення, як пра­вило, не повинен перевищувати 10 діб. Якщо за цей час виконати його неможливо, то слідчий і орган дізнання визначають окремий строк з урахуванням конкретних обставин справи.

Для розкриття і розслідування тяжких, багатоепізодних злочи­нів, коли це пов'язано з виконанням значного обсягу слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спільним рішенням керівників ор­гану дізнання і слідчого підрозділу, прокурора можуть створюватися спеціальні слідчо-оперативні групи (СОГ).

2. вжиття органом дізнання оперативно-розшукових заходів з ме­тою встановлення особи, яка вчинила злочин, та інформування слід­чого (в письмовій формі) про результати оперативно-розшукових за­ходів, здійснених для досягнення цієї мети (ч. З ст. 104 КПК);

3) сприяння працівників органу дізнання при проведенні окремих слідчих і розшукових дій. Ця форма взаємодії слідчого з органом ді­знання реалізується шляхом залучення органу дізнання для прове­дення таких слідчих дій, як огляд місця події, обшуку, виїмки, від­творення обстановки та обставин події, до опитування громадян, які проживають неподалік від місця події, для виявлення осіб, причетних до вчинення злочину, свідків, потерпілих. їх участь у проведенні слід­чих дій засвідчується відповідним записом у протоколі слідчої дії.

Для забезпечення негайного реагування на повідомлення про зло­чин і виїзду на місце події при чергових частинах органів внутрішніх справ створюють у необхідному складі тимчасові або постійні слідчо- оперативні групи, до яких входять слідчий, оперуповноважений, спеціаліст-криміналіст, кінолог, судовий медик;