18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
Клопотання про відновлення справи за нововиявленими обставинами вправі подавати заінтересовані особи (засуджений, його захисник, потерпілий та його представник, їх родичі та ін.), підприємства, установи, організації і посадові особи.
Відповідно до ст. 4008 КПК заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами заінтересовані особи подають прокурору, який вирішує питання про призначення розслідування нововиявлених обставин або відмовляє в цьому. В разі призначення розслідування прокурор особисто або через органи дізнання чи слідчих проводить розслідування цих обставин.
Право виносити постанову про проведення розслідування за ново- виявленими обставинами мають прокурор району, області, міст Києва і Севастополя, АРК та інші в межах компетенції.
Приводом для порушення розслідування нововиявлених обставин є:
заяви засудженого, підозрюваного, його захисника, законного представника;
заяви цивільного позивача, цивільного відповідача, або їхніх
представників;
заяви потерпілого, його представника;
повідомлення в пресі;
після смерті засудженого — заяви його близьких родичів, захисника;
явка з повинною особи, що заявила про здійснення нею злочину, за який засуджена інша особа;
повідомлення державних, громадських, приватних підприємств, установ, організацій і посадових осіб;
безпосереднє виявлення прокурором відомостей про нововияв- лені обставини.
Підставою для порушення розслідування справи за нововиявленими обставинами є достатні дані, що вказують на наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 4005 КПК України.
За наявності зазначених вище приводів і підстав прокурор виносить постанову про призначення розслідування за нововиявленими обставинами.
Постанова повинна відповідати загальним вимогам, які пред'являються до постанов прокурора (ст. 130 КПК).
Районний (міський) прокурор має право порушити розслідування за нововиявленими обставинами у справі, розглянутій місцевим судом; прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори області, міст Києва і Севастополя — у справах, розглянутих місцевими судами, що знаходяться на території цих регіонів, а також апеляційними судами Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя. Прокурор гарнізону — у справах, розглянутих військовим судом гарнізону, військовий прокурор (на правах прокурора області) — у справах, розглянутих судами гарнізонів, регіонів або Військово-Морських Сил.
Генеральний прокурор — у справах, розглянутих будь-якою судовою інстанцією України.
Розслідування нововиявлених обставин проводиться за загальними правилами проведення досудового слідства, тобто під час розслідування виконуються всі необхідні слідчі дії. Розслідування нововиявлених обставин проводиться в межах загальних строків для розслідування, крім випадків, щодо обставин, які ставлять під сумнів законність виправдувального вироку, в яких строк розслідування і судового розгляду не може перевищувати одного року, оскільки після закінчення такого строку перегляд виправдувального вироку, постанови і ухвали про закриття справи за нереабілітуючими обставинами не допускається.
Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє її разом із матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, і своїм висновком відповідно прокурору Автономної Республіки Крим, прокурору області, прокурору міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.
Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.
у разі, коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб, підприємства, установи, організації, які подали заяву. Цю постанову прокурора вони можуть оскаржити вищестоящому прокуророві.
Подання прокурора про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за правилами, встановленими для перегляду у касаційному порядку справ, рішення в яких набрали законної сили, колегією суддів у складі трьох суддів за участю прокурора.
Апеляційний суд має право розглянути подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами у справах, розглянутих у першій інстанції будь-яким місцевим судом, якщо судові рішення не переглядалися касаційним судом.
Суд касаційної інстанції розглядає подання у справах, розглянутих у першій інстанції апеляційними і прирівняними до них судами, незалежно від того, чи розглядалися вони в касаційному порядку або в порядку виключного провадження з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
Попередній розгляд справи в апеляційному або касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій самій судовій інстанції в порядку поновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Не можуть брати участь у розгляді справи у зв'язку з нововиявленими обставинами судді, які раніше брали участь у розгляді цієї справи.
Про день розгляду справи повідомляються учасники процесу (засуджений, його законний представник, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники). У необхідних випадках суд вправі викликати їх у судове засідання. У судовому засіданні прокурор обґрунтовує подання і присутні учасники процесу вправі дати свої пояснення. Рішення приймається в нарадчій кімнаті. Протокол судового засідання не ведеться.
Розглядаючи подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд може:
задовольнити подання прокурора, скасувати судове рішення (вирок, ухвалу, постанову) і направити справу на нове розслідування або на новий судовий чи апеляційний розгляд;
скасувати судове рішення і закрити справу, якщо нововиявлені обставини містять підстави для її закриття;
змінити вирок, постанову ухвалу;
залишити вирок, постанову, ухвалу без зміни, а подання — без задоволення.
Якщо в результаті розгляду подання вирок чи інше судове рішення скасовані і справу направлено на нове розслідування чи судовий роз- гляд, провадження у справі відбувається за загальними правилами,
встановленими Кримінально-процесуальним кодексом.
18.6. Процесуальний порядок перегляду судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення
Підставами для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження є: неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Для перегляду справи достатньо однієї підстави за умови, що вона істотно вплинула на правильність судового рішення.
З цих підстав у порядку виключного провадження можуть бути переглянуті такі судові рішення:
постановлені Верховним Судом України в касаційному порядку;
постановлені апеляційними судами при розгляді справ по першій інстанції і в апеляційному порядку, що не були предметом розгляду касаційної інстанції та набрали законної сили;
ухвалені в апеляційному порядку вироки і постанови апеляційного суду, що не були предметом розгляду касаційної інстанції й набрали законної сили;
вироки і постанови місцевих судів, що були предметом розгляду апеляційної інстанції і залишені без зміни або змінені, якщо вони не були предметом розгляду касаційної інстанції;
вироки і постанови місцевих судів, що не були предметом розгляду апеляційного суду, набрали законної сили і не були предметом розгляду касаційного суду в зв'язку з пропуском строку на оскарження або внесення подання;
передбачені законом судові рішення апеляційного суду, що ухвалені ним в апеляційному порядку і не можуть бути предметом касаційного розгляду;
передбачені законом судові рішення місцевих судів, що не можуть бути предметом касаційного розгляду;
У порядку виключного провадження можуть бути переглянуті й ухвали Верховного Суду України, постановлені в порядку нагляду, який існував до внесення 21 червня 2001 р. змін до КПК України.
Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК, строком не обмежується.
Клопотання про перегляд судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального закону або істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону вправі подавати:
засуджений, його захисник чи законний представник;
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції;
Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор АрК. прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах повноважень — незалежно від участі в розгляді справи судом;
інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України.
Інші особи (наприклад, потерпілий, його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники, особа, щодо якої застосовано примусові заходи виховного чи медичного характеру, а також інші особи) не можуть звертатися безпосередньо до суду з клопотанням про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження. У разі, коли відповідне судове рішення може бути переглянуте, вони повинні звертатися до суду через відповідного прокурора, який за наявності до того підстав вправі подавати клопотання про перегляд судового рішення з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально- процесуального закону, які істотно вплинули на неправильність судового рішення.
Клопотання про перегляд судового рішення повинно складатися з дотриманням вимог, які передбачені законом щодо змісту апеляційної скарги і апеляційного подання (ст. 350 КПК України). Крім цього, до нього мають додаватися копії відповідних судових рішень (суду першої і наступних судових інстанцій).
Попередній розгляд клопотання здійснює суддя Верховного Суду України. Він має право витребувати кримінальну справу із суду або відмовити у витребуванні справи, якщо не встановить необхідних підстав.
Ведення переписки з приводу надходження клопотань про перегляд судом касаційної інстанції справи з підстав неправильного застосування кримінального закону або істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону із засудженим, захисником чи законним представником закон не передбачає.
При надходженні витребуваної із суду справи суддя вивчає її з погляду, чи правильно був застосований кримінальний закон (ст. 371 КПК) і чи не допущено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК), а якщо кримінальний закон застосований неправильно і (або) допущені істотні порушення вимог кримінально- процесуального закону, то чи вплинуло це істотно на правильність судового рішення.
Якщо при вивченні кримінальної справи встановлено, що кримінальний закон застосований правильно й істотних порушень процесуального закону не допущено або допущені порушення істотно не вплинули на правильність судового рішення, суддя відмовляє у подальшому провадженні по справі. Коли буде встановлено, що кримінальний закон застосовано неправильно або при провадженні справи допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, клопотання обговорюється суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі не менше п'яти.
Якщо під час обговорення клопотання і справи судді не погодилися на внесення подання в суд виключної інстанції, суддя-доповідач на клопотанні ставить резолюцію про те, що судді в результаті обговорення не знайшли підстав для перегляду судового рішення. Про результати розгляду клопотання повідомляється заявнику і повертаються копії судових рішень та інші документи, що надійшли з клопотанням.
У разі згоди з поданням про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження судді підписують подання про розгляд клопотання про перегляд судового рішення в судовому засіданні.
Про день і час розгляду справи в судовому засіданні повідомляються особи, які подали клопотання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження, і особи, інтереси яких можуть бути порушені, якщо клопотання буде задоволене. Питання про участь засудженого, який перебуває в установі виконання покарань, вирішується залежно від того, чи вважає суд необхідним заслухати його пояснення. Його клопотання про участь не є обов'язковим для суду. Неявка осіб, яким повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи в судовому засіданні.
У судовому засіданні повинні брати участь не менше 2/3 від обраних і правомочних розглядати справу суддів Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України. При розгляді справи мають бути присутні 2/3 суддів без урахування тих, які раніше розглядали цю справу, оскільки судді, що раніше брали участь у розгляді справи, не вправі розглядати цю справу в порядку виключного провадження. Головує на засіданні голова Судової палати у кримінальних справах або інший суддя.
Справа розглядається за участю Генерального прокурора України або його заступника.
У судовому засіданні палат суддя-доповідач доповідає суть клопотання про перегляд судового рішення і подання суддів про його розгляд, заслуховуються пояснення учасника процесу, який подав клопотання, та інших учасників (за умови, що вони з'явилися в судове засідання) та прокурора. Справа розглядається в межах клопотання.
Ухвала спільного засідання приймається в нарадчій кімнаті. Зміст ухвали повинен відповідати тим самим вимогам, що й ухвала касаційної інстанції.
Протокол судового засідання при розгляді справи не ведеться.
Обе :яг перевірки справи обмежується клопотанням і підставами, передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК (неправильне застосування кримінального закону й істотне порушення вимог кримінально- процесуального закону, що істотно вплинули на правильність судового рішення). Якщо в межах передбачених законом підстав е необхідність вийти за межі клопотання з метою поліпшення становища засудженого, який подав клопотання, суд виключної інстанції повинен це зробити.
Якщо суд виключної інстанції при задоволенні клопотання знайде передбачені законом підстави для перегляду судових рішень і стосов- по інших засуджених, від імені яких клопотання не надходило, суд вправі прийняти відповідне рішення стосовно цих осіб, а якщо в задоволенні поданого клопотання суд відмовляє, то приймати рішення стосовно осіб, які не подали клопотання, він не має права.
Про результати справи суд повідомляє особі, що подала клопотання про перегляд судового рішення (засудженого, його захисника чи законного представника, прокурора) і направляє копію ухвали.
Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література
Анашкин Г.З., Перлов И.Д. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. — М., 1982.
Беднарська В.М. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в кримінальному судочинстві: Автореф. дис. на здоб. наук, ст. канд. юрид. наук. —- К., 2007.
Блинов В.М. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. — М.: Юрид. лит., 1968.
Бобечко Н.Р. Перегляд судових рішень в порядку виняткового провадження. Автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. юрид. наук. — К., 2004.
Ведищев Н.П. Возобновление производства по уголовному делу ввиду новых или вновь открывшихся обстоятельств. — М.: Юрлитин- форм, 2003.
Громов Н.А. Возбуждение производства по вновь открывшимся обстоятельствам. — Волгоград, 1984.
Кримінальний процес України: Підручник / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2006.
Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.: Прецедент, 2005.
Лобойко JI.M. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Істина, 2005.
Маляренко В.Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 4 (26).
Маляренко В.Т. Про перегляд судових рішень у кримінальних справах у порядку виключного провадження // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 5 (27)
Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. — М., 1987.
Мотовиловкер Я.О. Проверка законности и обоснованности приговора. — Ярославль, 1975. Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов, ухвал суду в кримінальних справах // Право України. — 2003. — №10.
РыжаковА.П.Возобновлениеуголовныхделповновьоткрывшимся обстоятельствам. — М., 1997. Светлов H.JI. Перевірка законності та обґрунтованості вироків. — К., 1991.
Темушкин О.П. Организационно-правовые формы проверки законности и обоснованности приговоров. — М., 1978.
Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 5-те вид., доп. і перераб. — К.: А.С.К., 2007. — (Юридична освіта).
Удалова Л.Д. Кримінальний процес України. Особлива частина: Підручник. — К.: Кондор, 2005.
Фінько В.Д. Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження // Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: [Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Ю.М. Грошевого. — X.: Право, 2002.
Шишкін В.І., Куйбіда P.O. Оскарження й перегляд судових рішень в Україні. — К.: Факт, 2003.
ОСОБЛИВІ ВИДИ ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
- Тема 1 12
- Тема 2 23
- Тема 4 50
- Тема 5 суб'єкти кримінального процесу 57
- Тема 6 95
- Тема 7 137
- Тема 8 151
- Тема 9 162
- Тема 10 слідчі дії 170
- Тема 11 206
- Тема 12 212
- Тема 13 підсудність 230
- Тема 14 233
- Тема 15 судовий розгляд 243
- Тема 16 280
- Тема 17 293
- Тема 18 297
- Тема 19 307
- Тема 20 313
- Тема 21 316
- Тема 22 323
- Тема 23 329
- Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
- 1.1. Поняття кримінального процесу
- 1.2. Завдання кримінального судочинства
- 1.3. Система кримінального процесу
- 1.4. Загальна характеристика стадій кримінального процесу
- 1.5. Типи кримінального процесу
- 1.6. Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти
- 1.7. Крнмінально-процесуальні функції
- 1.8. Кримінально-процесуальна форма
- Тема 2 кримінально-процесуальне право україни. Джерела кримінально- процесуального права
- 2.1. Кримінально-процесуальне право як галузь сучасного права
- 2.2. Джерела кримінально-процесуального права
- 2.3. Кримінально-процесуальні норми
- 2.4. Дія норм кримінально-процесуального права у просторі, у часі та по колу осіб
- 2.5. Прогалини у кримінально-процесуальному праві та застосування норм кримінально-процесуального права за аналогією
- Тема з принципи кримінального процесу
- 3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
- 3.2. Загальноправові принципи кримінального процесу
- 3.3. Міжгалузеві принципи кримінального процесу
- 3.4. Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи
- 3.5. Принципи досудового провадження
- Тема 4 цивільний позов у кримінальному судочинстві
- 4.1. Поняття, природа та значення цивільного позову у кримінальному судочинстві
- 4.3. Загальна характеристика провадження за цивільним позовом у досудових і судових стадіях кримінального процесу
- 4.4. Обов'язки держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином
- Тема 5 суб'єкти кримінального процесу
- 5.1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- 5.2. Процесуальна правоздатність і дієздатність суб'єктів кримінального процесу
- 5.3.1. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Завдання і загальна характеристика повноважень суду при здійсненні правосуддя. Форми здійснення правосуддя
- 5.3.2. Прокурор у кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора на різних стадіях процесу
- 5.3.3. Слідчий та начальник слідчого відділу у кримінальному процесі. Взаємодія слідчого з органами дізнання
- 5.3.4. Органи дізнання, їх завдання і повноваження. Особа, що проводить дізнання, їі процесуальне положення
- 5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
- 5.5.1. Обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), його процесуальне положення в різних стадіях процесу
- 5.5.2. Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки
- 5.5.3. Процесуальне положення неповнолітньої особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності, відносно якої ведеться кримінальне судочинство
- 5.5.4. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого і підозрюваного
- 5.5.5. Захисник у кримінальному судочинстві
- 5.5.6. Заявник про злочин, його права і обов'язки
- 5.5.7. Потерпілий у кримінальному судочинстві, його права і обов'язки на різних стадіях процесу
- 5.5.8. Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесі
- 5.5.9. Цивільний відповідач, його права і обов'язки
- 5.5.10. Представники потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх процесуальне положення
- 5.6. Інші суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, загальна характеристика їх процесуального положення
- 5.7. Обов'язок суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання щодо роз'яснення і забезпечення прав учасників процесу і інших суб'єктів кримінального судочинства
- 5.8. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
- 5.9. Імунітети суб'єктів кримінального процесу
- 6.2. Поняття, види, особливості доказування в кримінальному процесі
- 6.3. Предмет доказування в кримінальній справі
- 6.4. Предмет доказування в окремих категоріях кримінальних справ та в окремих стадіях кримінального процесу
- 6.5. Зміст обставин, які складають предмет доказування
- 6.6. Локальний предмет доказування
- 6.7. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному процесі
- 6.8. Властивості доказів
- 6.9. Процесуальні порушення та допустимість доказів
- 6.10. Класифікація доказів
- 6.11. Процес доказування, його елементи
- 6.12. Межі доказування
- 6.13. Мета доказування
- 6.14. Суб'єкти процесу доказування
- 6.15. Джерела доказів
- Заходи процесуального примусу, за допомогою яких забезпечується законний порядок у ході провадження в справі. Такими заходами є наступні.
- 7.2. Поняття, значення та види запобіжних заходів
- 7.3. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- 7.4. Запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі
- 7.5. Запобіжні заходи, що пов'язані з позбавленням волі
- 7.6. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
- Провадження на досудових стадіях кримінального процесу Тема 8 порушення кримінальної справи
- 8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи
- 8.2. Органи і посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу
- 8.3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- 8.4. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи
- 8.5. Підстави і порядок прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- 8.6. Нагляд прокурора і судовий контроль у стадії порушення кримінальної справи
- Тема 9 загальні положення стадії досудового розслідування
- 9.1. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування
- 9.2. Форми досудового розслідування
- 9.3. Характеристика основних положень досудового слідства
- 4. Об'єднання і виділення кримінальних справ (ст. 26 кпк). Об'єднання і виділення кримінальних справ є правом, а не обов'язком слідчого.
- Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;
- Виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 кпк).
- Тема 10 слідчі дії
- 10.1. Поняття, система та класифікація слідчих дій
- 10.2. Загальні умови провадження слідчих дій
- 10.3. Процесуальні особливості провадження вербальних слідчих дій
- 10.3.1. Допит
- Члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
- Особа, яка б своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого у вчиненні злочину.
- 10.3.2. Очна ставка
- 10.3.3. Пред'явлення для впізнання
- 10.3.4. Відтворення обстановки і обставин події
- 10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
- 10.4.1. Слідчий огляд
- 10.4.2. Освідування
- 10.4.3. Ексгумація трупа
- 10.4.4. Обшук
- 10.4.6. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- 10.4.7. Підготовка і призначення судової експертизи
- Тема 11 пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
- 11.1. Суть, значення та підстави притягнення особи як обвинуваченого
- 11.2. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
- 11.3. Допит обвинуваченого
- 11.4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- Тема 12 зупинення і закінчення досудового слідства
- 12.1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- 12.2. Форми закінчення досудового слідства
- 12.3. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- 12.4. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи
- 12.5. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру
- 12.6. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру
- 12.7. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності
- 12.8. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
- 12.9. Контроль суду за законністю дій органів дізнання та досудового слідства
- Тема 13 підсудність
- 13.1. Поняття і значення підсудності
- 13.2. Види підсудності
- 13.3. Направлення справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність
- Тема 14 попередній розгляд справи суддею
- 14.1. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею
- 14.2. Порядок, строки попереднього розгляду справи
- 14.3. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи
- 14.4. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення
- Тема 15 судовий розгляд
- 15.1. Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду
- 15.2. Загальні умови судового розгляду
- 15.3. Суд і сторони в судовому розгляді
- 15.4. Межі судового розгляду
- 15.6. Судове слідство
- 15.7. Судові дебати і останнє слово підсудного
- 15.8. Рішення, якими закінчується судовий розгляд
- 15.9. Поняття, види, зміст вироків
- 15.10. Порядок постановления та проголошення вироку
- Тема 16 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які не набрали законної сили
- 16.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.2. Суб'єкти права оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.3. Строки оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання
- 16.5. Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення
- 16.6. Попередній розгляд справи апеляційним судом
- 16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
- 16.8. Підстави для скасування чи зміни судових рішень, які не набрали законної сили
- 16.9. Результати розгляду справи апеляційним судом
- Тема 17 виконання вироку, ухвали і постанови суду
- 17.1. Поняття та ознаки стадії виконання вироку
- 17.2. Звернення вироку до виконання
- 17.3. Виконання ухвали та постанови суду
- Тема 18 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які набрали законної сили
- 18.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які набрали законної сили
- 18.2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
- 18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- 18.4. Строки та підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
- 18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- Тема 19 застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.1. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру
- 19.2. Підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.3. Особливості досудового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.4. Особливості судового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- 19.6. Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру
- 19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
- Тема 20 протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- 20.1. Поняття, сутність і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- 20.2. Підстави та умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- 20.3. Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- 21.2. Обставини, що підлягають встановленню в справах неповнолітніх
- 21.3. Досудове слідство в справах неповнолітніх
- 21.4 . Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх
- 21.5. Участь у провадженні в справах неповнолітніх осіб, залучених з метою представництва та охорони прав та інтересів неповнолітніх
- 21.6. Провадження в справах неповнолітніх у судових стадіях кримінального процесу
- 22.2. Особливості правової регламентації та принципи транснаціонального кримінального процесу
- 22.3. Суб'єкти транснаціонального кримінального процесу та характер правовідносин між ними
- 22.4. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах
- 22.5. Видача гаданих злочинців
- 22.6. Передача провадження у кримінальних справах
- 22.7. Передача засуджених осіб
- 22.8. Виконання іноземних вироків та інших остаточних рішень у кримінальних справах
- 22.9. Основи міжнародного кримінального процесу
- Тема 23 основи кримінально-процесуального права іноземних держав
- 23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції
- 23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини
- 23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії
- 23.4. Основи кримінально-процесуального права сша