19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру

Одночасно зі скасуванням (припиненням) примусових заходів ме­дичного характеру щодо особи, яка захворіла на психічну хворобу піс­ля вчинення злочину, а потім одужала, суд має вирішити питання про відновлення кримінальної справи. При цьому у випадках закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальнос­ті, скасування кримінального закону, наявності акта амністії, поми­лування чи інших передбачених законом підстав кримінальна спра­ва підлягає закриттю за згодою особи, щодо якої вона розглядається (коли така згода необхідна). За відсутності таких підстав кримінальну справу щодо особи, психічна хвороба якої була встановлена судом при розгляді справи з обвинувальним висновком і яка в подальшому оду­жала, необхідно надіслати за підсудністю суду першої інстанції для розгляду по суті, а в усіх інших випадках — прокурору для проведен­ня досудового слідства.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література

Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради Ук­раїни 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № ЗО. — От. 141.

Кримінально-процесуальний кодекс України: Офіційне видання. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 р. «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973—2005 р. — X.: «Одіссей», 2006.

Кримінально-процесуальнийкодекс України: Науково-практичний коментар / За загальною редакцією В.Т. Маляренка, Ю.П. Аленіна. — X.: ТОВ «Одіссей», 2008.

Кримінально-процесуальний кодексУ країни: Науково-практичний коментар. Зазаг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. — Вид. п'яте, перероблене та доповнене — К.: «Юрисконсульт», КНТ. — 2008.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. — 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавроню- ка. — К.: Юридична думка, 2007.

Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признанных невменяемыми. — К., 1986.

Дергай Б.И. Особенности расследования по делам невменяемых. — Волгоград, 1976.

Ковтун Н.Н. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. — Н. Новгород, 1998.

Комарова Н.А., Сидорова Н.А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. — СПб., 1996.

Лень В.В. До питання, пов'язаного з осудністю // Вісник Запорізь­кого юридичного інституту. — 1988. — № 2.

Михайлова Т.А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. — М., 1987.

Мірошніченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законо­давче вирішення // Право України. — 1997. — № 7.

Назаренко Г.В. Принудительные меры медицинского характера: Учебное пособие. — М., 2003.

Николюк В.В., Кальницкий В.В. Уголовно-процессуальная дея­тельность по применению принудительных мер медицинского харак­тера. — Омск, 1990.

Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: На­вчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Ю.М. Грошевого. — X., 2002

Протченко Б.А. Принудительные меры медицинского характера. — М., 1976.

Радаев В.В. Расследование преступлений, совершенных лицами с психическими недостатками. — Волгоград, 1987.

Рыжаков А.П. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. — М., 1997.

Шаренко C.JI. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру: Монографія. — X., 2002.

Щерба С.П. Расследование и судебное разбирательство по делам лиц, страдающих физическими и психическими недостатками. — М., 1975.

Яцкевич А.Г. Процессуальное положение лиц, участвующих в про­изводстве по применению принудительных мер медицинского харак­тера. — М„ 1992.