5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення

Поняття «учасник процесу» неоднозначно розуміється як в кримі­нально-процесуальній літературі, так і в законодавстві. Але КПК дає конкретне законодавче визначення цього поняття. Згідно з п. 8 ст. 32 КПК до «учасників процесу» відносять обвинуваченого, підозрювано­го, захисника, а також потерпілого, цивільного позивача, цивільно­го відповідача та їхніх представників, що, у свою чергу, не дозволяє під поняттям «учасник процесу» об'єднувати інших суб'єктів кримі­нального судочинства. Поняття суб'єктів процесу і учасників процесу співвідносяться між собою, як рід і вид. Кожен учасник процесу є його суб'єктом, але не кожен суб'єкт процесу є його учасником.

Для того, щоб дати визначення поняття «учасник процесу» необхід­но визначити загальні ознаки, які притаманні всім учасникам процесу. У сенсуальному розумінні до учасників відносяться ті, хто бере участь в чому-небудь, в діяльності інших осіб і органів. Особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд наділені владною компетен­цією по веденню процесу. Вони є спеціальними органами, Що ство- рюються для здійснення процесу, а не для участі в ньому, і тому їх не можна називати учасниками процесу. Обвинувачений, його захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представни­ки, такою правомочністю не наділені, вони лише беруть участь у ді­яльності органів, які ведуть процес. Отже, учасник процесу не виконує самостійної діяльності, а бере участь у судочинстві, яке здійснюється державними органами.

Відмінність між органами судочинства і його учасниками не тільки в тому, що перші здійснюють процесуальну діяльність, а другі беруть участь у ній, але також у цілях і функціях. Органи, які ведуть процес, відстоюють державні інтереси шляхом виконання функцій держави. Учасники процесу захищають особисті інтереси, тобто свої або чужі інтереси.

У кримінально-процесуальній літературі, окрім відмічених, пра­вильно вказується на таку істотну ознаку учасника процесу, як на­явність у цих осіб інтересу в справі і надання їм процесуальних прав й обов'язків для захисту цього інтересу. Із закінченням процесу всі його учасники перестають бути суб'єктами процесуальних прав та обов'язків.

Таким чином, для визнання учасником кримінального процесу необ­хідно, щоб особа володіла наступними ознаками: 1) має певний інтерес в результаті справи; 2) наділена правами для його захисту і обов'язками; 3) бере участь в кримінально-процесуальній діяльності, виконуючи від­повідні завдання і функції; 4) допускається, притягається до участі у справі або визнається як такий особливим актом державного органу (по­садової особи). На нашу думку, особа не є учасником процесу, якщо не має хоч би однієї з перерахованих ознак.

Учасники кримінального процесу — це особи, які зацікавлені в певному результаті кримінальної справи, оскільки захищають свої особисті або такі, що представляються ними, права і інтереси інших осіб, що охороняються законом. У зв'язку з цим одні з них (наприклад, потерпілий) прагнуть добитися відновлення порушених прав і свобод і покарання винних. Інші (наприклад, обвинувачений) бажають уник­нути притягання до кримінальної відповідальності або пом'якшити покарання. Особиста зацікавленість у результаті справи є однією з головних ознак виділення певної групи суб'єктів кримінального судо­чинства — учасників процесу.

Учасники процесу наділяються широкими процесуальними права­ми і несуть відповідні обов'язки, що складає основу їх процесуального положення.

До загальних прав учасників процесу можна віднести: право бра­ти участь у провадженні у кримінальній справі; подавати докази; за­являти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства; висловлювати свою думку при вирішенні окремих процесуальних питань; брати участь у судових дебатах; заявляти відводи; подавати скарги на дії слідчого, прокуро­ра, суду (судді), на вирок або ухвалу (постанову) суду (судді); вислов­лювати свою думку щодо клопотань інших учасників процесу; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові та іншим учасникам про­цесу; за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки; та інші права, передбачені КПК.

До загальних обов'язків учасників процесу належить: зобов'я­зання з'являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слід­чого, прокурора і суду; дотримуватись порядку в судовому засіданні; підкорятися розпорядженням головуючого щодо дотримання порядку під час судового засідання; не розголошувати без дозволу слідчого або прокурора даних досудового слідства; тощо.

Отже, ще раз наголосимо про те, що учасники процесу не мають владних повноважень у провадженні у кримінальній справі на відмі­ну від суб'єктів першої групи, які ведуть процес, а лише беруть участь у провадженні у справі шляхом реалізації своїх прав і виконання обов'язків з метою захисту своїх прав та законних інтересів.