8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи

Розслідуванню кримінальної справи передує стадія, яка має назву порушення кримінальної справи, тобто — це перша, початкова ста­дія кримінального процесу. Сутність її полягає в тому, що орган ді­знання, слідчий, прокурор, суддя в межах своєї компетенції повинні встановити наявність або відсутність передбачених законом приводів і підстав з тим, щоб прийняти рішення про порушення або про відмо­ву в порушенні кримінальної справи. В цій же стадії, по можливості, встановлюються наявність або відсутність обставин, які виключають провадження в кримінальній справі, а також інші обставини, що є підставами для відмови в порушенні кримінальної справи.

Значення стадії порушення кримінальної справи полягає насампе­ред у тому, що законний, обґрунтований і своєчасний початок прова­дження в справі ~ одна із необхідних умов, як швидкого виявлення злочинів, так і їх повного, всебічного та об'єктивного розслідування. І навпаки, незаконне, необгрунтоване, несвоєчасне порушення кримі­нальної справи призводить до втрати доказів скоєного, а нерідко і до залишення без покарання осіб, які вчинили злочини.

При вирішенні питань, пов'язаних з порушенням кримінальних справ, небажана і друга крайність — поспішність, непродумане прий­няття такого рішення, що тягне за собою незаконне та необґрунтоване затримання, арешти, обшуки, пред'явлення обвинувачення, а поде­куди і засудження невинних.

Стадія порушення кримінальної справи не повинна розглядатися як стадія другорядна, її не слід зводити лише до відповідного процесу­ального акту — винесення постанови про порушення або про відмову в порушенні справи. Конструкція КПК дозволяє зробити висновок, що стадія порушення кримінальної справи є стадією самостійною, яка має таке ж важливе процесуальне значення, як і всі наступні. Ні одна кримінальна справа не може обминути цю стадію. У зв'язку з цим КПК відводить стадії порушення кримінальної справи спеціальну главу 8. 6 ній викладаються процесуальні особливості законодавчого регулювання приводів і підстав до порушення кримінальної справи, порядок порушення і відмови в порушенні, провадження наступних за цим дій, прокурорського нагляду за законністю і обґрунтованістю вказаних дій, перевірки судом за скаргами зацікавлених осіб закон­ності і обґрунтованості постанов прокурора, слідчого, органу дізнання про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи.

Щодо завдання, то в цій стадії вирішується головне питання, чи маються достатні дані, що вказують на ознаки злочину і які можуть обґрунтовувати необхідність розслідування (чи судового розгляду в справах приватного обвинувачення). Вона (стадія) містить у собі цілий комплекс дій: отримання заяви або повідомлення про злочин та їх реє­страцію; перевірку, чи походить заява або повідомлення від особи, від імені якої вони поступили; прийняття в необхідних випадках заходів щодо запобігання злочину, а також щодо закріплення слідів вчинено­го злочину (підготовчих дій, замахів); розгляд питання про наявність підстав для передачі заяв (повідомлень) іншому органу (посадовій особі); розгляд заяв (повідомлень) по суті, в тому числі з виконанням певних перевірочних і слідчих дій; прийняття рішення про порушен­ня кримінальної справи; повідомлення про це заявника; подальше на­правлення справи (або матеріалів у разі відмови в порушенні справи). Таким чином, якщо постанова про порушення кримінальної справи не винесена, то немає і кримінальної справи. Також після порушення кримінальної справи можуть бути застосовані передбачені законом за­ходи процесуального примусу і проводитися необхідні слідчі дії, прий­маються заходи щодо відшкодування завданої злочином шкоди і т.п.