9. Види судових витрат.

Судові втрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1. витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

2. витрати на правову допомогу;

3. витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4. витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5. витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знахо­дження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Ціна позову визначається:

1. у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;

2. у позовах про визнання права власності на майно або його витребу­вання - вартістю майна;

3. у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4. у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5. у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6. у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7. у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю пла­тежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8. у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору най­му (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або жит­лом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9. у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фі­зичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю неру­хомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості;

10. у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загаль­ною сумою всіх вимог.

Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сто­рони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне за­безпечення у справах про:

1. поновлення на роботі;

2. стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної до­помоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

4. стягнення аліментів;

5. визнання батьківства або материнства.

Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпе­чення у справах про:

1. обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3. надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

4. обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

5. відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дія­ми або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокурату­ри або суду.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою від­строчити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншо­го фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання без­оплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу вста­новлюється законом.

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свід­ків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а та­кож проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопо­тання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та прове­дення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка зая­вила клопотання про проведення експертизи.

Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також ком­пенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свід­ків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встанов­люється Кабінетом Міністрів України.