39. Види матеріальної відповідальності.

На відміну від дисциплінарної відповідальності, матеріальна відповідальність має взаємний характер, це означає, що відповідальність несуть дві сторони

трудового договору:

Працівник – за шкоду власник за шкоду заподіяну заподіяну

майну власника життю і здоров’ю

працівників.

Отже, матеріальна відповідальність – це обов’язок працівника відшкодувати в установленому законом порядку і розмірі пряму дійсну шкоду заподіяну підприємству його протиправними, умисними діями або бездіяльністю.

КЗпП передбачає види матеріальної відповідальності:

1. ст.133 – обмежена – це обов’язок працівника покрити заподіяну шкоду повністю, але не більше встановленої законодавством межі, тобто не більше межі його середньомісячного заробітку. Такий вид відповідальності працівники несуть у випадках:

• за зіпсуття, знищення чи пошкодження через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, в тому числі готової продукції під час її виготовлення;

• за зіпсуття, знищення через недбалість: інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу, взуття та інших предметів виданих їм для виконання трудових функцій;

• керівники підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів за шкоду заподіяну зайвими грошовими витратами, не правильним веденням обліку, зберігання матеріальних чи грошових цінностей, не вжиття заходів щодо запобігання простоям, випуск недоброякісної продукції, а також знищення матеріальних чи грошових цінностей.

2. ст.134 – повна матеріальна відповідальність – це обов’язок працівника відшкодувати заподіяні збитки в межах повного розміру, але з урахуванням прямої дійсної шкоди.

Випадки:

• коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності, за збереження цілісності майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання, або для інших цілей;

• майно чи інші цінності були одержанні працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншим разовим документом;

• шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

• шкоди завдано працівником, що перебував у нетверезому стані;

• коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність, за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;

• коли шкоди було завдано не при виконанні трудових обов’язків;

• службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу;

• коли шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів в тому числі при їх виготовленні, а також інструменти, вимірювальні прилади, спеціального одягу та інших приладів, предметів виданих підприємством, установою, організацією працівникам в користування.

3. ст.135 – підвищена матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати шкоду завдану підприємству у підвищеному розмірі. Різновидом повної матеріальної відповідальності є колективна або бригадна і індивідуальна матеріальна відповідальність.

Ст.133 КЗпП передбачає матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду заподіяну майну підприємства, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Додатково підвищена матеріальна відповідальність передбачена законом України “ Про визначення розміру збитків завданих підприємству розкраданням, знищенням, псуванням, недостачею або втратою дорогоцінних металів, каміння та валютних цінностей”. Цим законом передбачено відшкодування вартості пошкодженого майна у подвійному і потрійному розмірах.