logo
Kompleksnij_zvedenij_1

32. Поняття часу відпочинку.

Відпочинок поряд з працею є основними соціальними становищами, у яких людини перебуває все своє життя, за винятком дитячого віку. Праця обов’язково повинна чергуватися з відпочинком.

Під часом відпочинку слід розуміти час, протягом якого робітники і службовці звільняються від виконання трудових обов’язків і можуть його використовувати на свій розсуд.

Чинним законодавством про працю передбачені такі види відпочинку:

Протягом робочого дня робітникам і службовцям повинна бути надана перерва для відпочинку і харчування. Вона надається, як правило, через чотири години після початку роботи і триває не більше двох годин. Мінімальна межа тривалості перерви для відпочинку не визначена.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіком змінності тривалість перерви встановлюється від 30 хвилин до однієї години. На безперервних виробництвах з трьох змінною роботою тривалість перерви може встановлюватись до двадцяти хвилин.

На таких роботах, де перерву зробити не можливо, працюючим надається можливість прийняти їжу в будь-який час протягом робочого дня.

Перерви для відпочинку і харчування не включаються в робочий час, тому працівники можуть використовувати їх на свій розсуд, залишати на час перерви місце роботи.

Але існують і такі перерви, які включаються в робочий час.

При п’ятиденному робочому тижні робітникам і службовцям надається два вихідні на тиждень, при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Як правило, другий вихідний день має надаватися поряд із загальним вихідним днем.