14. Випробування при прийнятті на роботу. Строки випробування.

Ст.26 КЗпП передбачає встановлені випробування при прийнятті на роботу, воно встановлюється з метою перевірити відповідальність працівника посаді, на яку він приймається.

Не застосовується випробування до слідуючих категорій працівників:

1. осіб, які не досягли 18 років;

2. молодих спеціалістів після закінчення навчального закладу;

3. осіб, звільнених з лав армії;

4. інвалідів направлених на роботу за рішенням медико-соціальної експертизи;

5. тимчасових і сезонних працівників;

6. при прийнятті на роботу в іншу місцевість або при переведенні на інше підприємство.

Ст.27 КЗпП передбачає строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, то загальний термін випробування не повинен перевищувати строку – трьох місяців, для робітників – одного місяця, і в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки – шести місяців (наприклад, державні службовці).

Конкретний строк випробування встановлюється за угодою сторін.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

За час випробування працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку і отримує заробітну плату.

Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати і жодна із сторін не вимагає його припинення, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Якщо протягом строку випробування встановлено не відповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір, і він вважається як такий, що не витримав термін випробування.