14. Поняття корпоративного права управління акціонерів-учасників в агрогосподарських товариствах.

Господарські функції і права акціонерного товариства як суб'єкта права у правовідносинах реалізують його орга­ни управління.

Акціонерне товариство є підприємством з найбільш скла­дною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права колективної власності акціонерів, права на частки якої за загальним правилом є трансфертними, можуть вільно передаватися ними іншим особам.

З урахуванням такої особливості колективної власності світова теорія акціонерного товариства (компанії, корпора­ції) виробила три основні принципи організації управління товариством, які традиційно застосовуються загальним і статутним акціонерним законодавством та практикою.

Перший принцип - це розмежування компетенційними правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій колективного власника (акціонери) і функцій централізовано­го управління діяльністю товариства. Іншими словами - роз­межування економічної влади колективної власності і функцій управління майном товариства в процесі звичайної ділової активності. Цей принцип втілює організацію і виражає діяль­ність та управлінську компетенцію вищого органу товариства, яким закон визначив його загальні збори. Це орган влади й управлінської компетенції всіх акціонерів товариства.

Другий принцип - централізація керівництва поточною (звичайною) діяльністю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником, який без доручення діє від імені товариства. Централізацію втілюють і виражають виконавчі органи, якими закон за загальним правилом визна­чив правління товариства, голову і членів правління. Статутом товариства можуть бути передбачені інші органи, наприклад, рада директорів. Це виконавська управлінська влада в товари­стві, яка складається з посадових осіб.

Посадовими особами органів управління акціонерного товариства визнаються голова та члени ради товариства (спостережної ради), голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії.

Посадовими особами органів управління акціонерного то­вариства не можуть бути члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, су­ду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, а також посадові особи органів держа­вної влади, крім випадків, коли державні службовці здійсню­ють функції з управління акціями (частками, паями), що на­лежать державі, та представляють інтереси держави в раді то­вариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійс­нюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену су­димість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товаристві керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Згідно зі ст. 48 Закону «Про господарські товариства» головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають із товариством у трудових відноси­нах. Тобто, ці посадові особи можуть мати у товаристві правовий статус не тільки акціонерів (співвласників під­приємства), а й найманих працівників.

Третій принцип - вищий і постійний поточний конт­роль акціонерів (як засновників і співвласників товариства) за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначені підконтро­льні сфери традиційно розділені. Тому акціонерне товари­ство, за загальним правилом, має два контрольні органи -вищий контрольний і контрольний. Вищий контроль управлінської діяльності правління товариства здійснює спостережна рада (рада) товариства. Це незалежна від правління контрольна влада, яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власності акціонерів.

Контроль фінансово-господарської діяльності правлін­ня здійснює ревізійна комісія товариства.

Як функції, так і повноваження (компетенцію) названих органів у товаристві нормативне розмежовані компетен­ційними (законодавчими та статутними) нормами.

У законодавстві функції та компетенцію органів това­риства врегульовано методом виключення. Так, діє відкри­тий перелік питань компетенції загальних зборів. Їхнім рі­шенням, згідно зі статутом товариства, виконання окремих функцій (із делегуванням відповідних повноважень) цього органу може бути покладено на спостережну раду та прав­ління. До компетенції правління належать будь-які питання діяльності товариства, крім тих, які знаходяться у віданні загальних зборів та спостережної ради.

Функції, компетенція та порядок діяльності загаль­них. зборів врегульовані безпосередньо Законом «Про гос­подарські товариства» (ст. 41 6). Залежно від змісту їхні функції можна поділяти на організаційні та фінансово-господарські.

Організаційні функції - це:

а)засновницькі (визначення організаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затверджен­ня ліквідаційного балансу);

б) нормотворчі (внесення змін до статуту товариства;

затвердження статутів та положень дочірніх підприємств, філій, представництв, правил процедури та інших внутріш­ніх документів товариства);

в) «посадові» (обрання та відкликання членів спостере­жної ради товариства, членів виконавчого органу, членів ревізійної комісії; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та пред­ставництв; винесення рішень про притягнення до матері­альної відповідальності посадових осіб органів управління товариства).

Рішення щодо зміни статуту товариства; припинення діяльності товариства, створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв правомочні за прийняття їх 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

До фінансово-господарських функцій належать визначен­ня найбільш важливих господарських питань і затвердження актів. Збори визначають: а) основні напрями діяльності това­риства; б) порядок покриття його збитків. Збори затверджують такі господарсько-правові акти, як: а) плани та звіти про їх виконання; б) звіти правління про річні результати діяльності товариства і дочірніх підприємств; в) звіти і висновки ревізій­ної комісії; г) порядок розподілу прибутку; д) договори (уго­ди), укладені на суму, що перевищує вказану в статуті товари­ства. До компетенції зборів належить вирішення питання про придбання товариством акцій, що випускаються ним. Згідно із

статутом збори (як вищий орган) можуть віднести до своєї компетенції й інші питання.

Функції і компетенція правління. Правління є орга­ном управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначають персональний склад правління, страте­гію його діяльності. Оперативне управління товариством передбачає, що правління вирішує усі питання діяльності товариства, в тому числі делеговані зборами, крім питань, що належать до виключної компетенції зборів (внесення змін до статуту товариства; затвердження річних звітів дія­льності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії;

створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підпри­ємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяльнос­ті товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвер­дження ліквідаційного балансу).

Роботою правління керує голова правління, який при­значається або обирається відповідно до статуту товарист­ва. Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Статутом може бути надане право представництва без довіреності і членам правління. Голова правління організує ведення про­токолів засідання правління. Книга протоколів повинна бу­ти в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаю­ться засвідчені витяги з книги протоколів.

Спостережна рада (рада акціонерного товариства) є орга­ном, який представляє інтереси акціонерів у перерві між про­веденням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціо­нерів, створення ради акціонерного товариства (спостере­жної ради) є обов'язковим.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням за­гальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окре­мих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства (спо­стережної ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.

Кабінетом Міністрів України 19 липня 1993 р. затвер­джене Положення про спостережну раду (Державний ін формаційний бюлетень про приватизацію.- 1993.- №8), яке поширюється на акціонерні товариства, створені в про­цесі корпоратизації державних підприємств та закритих акціонерних товариств. Цим актом, по-перше, визначено склад спостережних рад. Це представники засновника, ак­ціонерів (крім членів правління), уповноважені представ­ники обслуговуючих банківських установ, є представники трудових колективів, органів приватизації. Щодо інших суб'єктів (без участі держави) визначення складу спосте­режної ради належить до компетенції самих товариств. Якщо товариство віднесено до категорії монополістів, до спостережної ради може входити представник Антимонопольного комітету. По-друге, персональний склад ради в акціонерному товаристві, створеному шляхом корпорати­зації, формується зверху: за пропозицією засновника (міні­стерства, іншого уповноваженого органу) його затверджу­ють Мінфін, Мінекономіки, Фонд державного майна України (їх спільна постійна комісія). Призначена зверху рада діє до перших загальних зборів акціонерів, які скли­каються після прийняття рішення про приватизацію майна товариства. Перші збори обирають нову спостережну раду товариства.

Функції спостережної ради поділяються на контрольні у сфері управління та контрольні у сфері господарської ді­яльності товариства. У першій сфері рада затверджує голо­ву правління (якщо це не директор корпоратизованого державного підприємства), за його поданням - членів пра­вління, аналізує дії правління щодо управління товарист­вом. У другій сфері рада розглядає і аналізує звіти правлін­ня, ревізійної комісії товариства; аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової по­літики, додержання товариством номенклатури товару (по­слуг); є ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок господарських і фінансових результатів роботи товариства; погоджує операції товариства щодо розпоря­дження майном на визначену статутом суму; вносить заснов­нику і зборам пропозиції з питань діяльності товариства. Рада не має права втручатися в оперативні дії товариства.

Для виконання контрольних функцій рада наділена правом отримувати інформацію про діяльність товариства;

заслуховувати звіти правління та посадових осіб з окремих питань їхньої діяльності; припиняти повноваження тих членів правління, яких затверджує; залучати до аналізу окремих питань експертів.

Формою роботи ради є засідання (правомочні за наяв­ності на них 2/3 членів ради), на яких приймаються рішен­ня більшістю голосів (вирішальним при рівності є голос голови). Засідання проводяться щоквартально. Позачергові засідання ради можуть бути скликані на вимогу голови ра­ди, правління та третини членів ради.

У межах повноважень члени ради як посадові особи то­вариства несуть відповідальність за дотримання інтересів держави, акціонерів.

Рада підзвітна засновникові (у процесі корпоратизації) і зборам. Вона подає їм річний звіт про свою роботу. При визнанні цими органами роботи ради незадовільною вони подають комісії пропозиції про зміни у складі ради. Утри­мується рада за рахунок товариства.

Як зазначалося, контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюєть­ся ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

Членами ревізійної комісії не можуть бути члени прав­ління, ради акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадові особи.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами акціонерів згід­но з статутом товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правлін­ня проводяться ревізійною комісією за дорученням загаль­них зборів, ради акціонерного товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів. Ревізійній комісії акціонерного товариства повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи і особисті пояснення службових осіб на її вимогу.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного товариства (спостережній раді).

Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, учинених посадовими особами.