logo
Kompleksnij_zvedenij_1

Договір факторингу

Договір факторингу (фінансування під відступлення права гро­шової вимоги) це договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпо­рядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відсту­пає або зобов'язується відступити факторові своє право гро­шової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний.

Сторонами договору є фактор і клієнт (ст. 1079 ЦК). Фак­тором може бути банк або фінансова установа, а також фізич­на особа-підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяль­ності.

Види договорів факторингу:

Предметом договору є право грошової вимоги, причому як зрілої, тобто такої, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також майбутньої вимоги, тобто вимоги, яка виникне в майбутньому (ст. 1078 ЦК).