36. Поділ та перенесення відпусток.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена в інший період у разі:

1. Порушення власником або уповноваженим ним органом терміну повідомлення працівника про час надання відпустки (частина 5 ст.79 цього кодексу);

2. Несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена або продовжена в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

• настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• збігу щорічної відпустки з відпусткою в зв’язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою угодою працівника та за погодженням з профспілковим або іншим органом, уповноваженим на представництво трудового колективу, у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може не сприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то не використана частини щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перевали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 ЗУ “Про відпустки”.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 –х років підряд.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 днів (календарних). Невикористану частину щорічно відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, за який надається відпустка.