logo
Kompleksnij_zvedenij_1

16.Поняття та види позовної давності. Початок перебігу строків позовної давності.

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення позовної давності полягає у на­данні потерпілому строго визначеного, проте цілком достат­нього строку для захисту його права. Після збігу строку по­зовної давності потерпілий позбавляється можливості примусо­вого (судового) захисту свого права, але саме порушене право зберігається.

Строки позовної давності поділяють на загальний та спе­ціальні.

Загальний строк позовної давності встановлюється в три роки та поширюється на всі правовідносини, окрім тих, щодо яких встановлюється спеціальний строк. Спеціальні строки позовної давності встановлюють:

  1. один рік:

    • на вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені);

    • на вимогу про спростування розміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію, який обчислюється від дня розміщення цих відо­мостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про ці відомості;

    • про переведення на співвласника прав та обов'язків покуп­ця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК);

    • на вимоги, що виникають у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК);

    • на вимогу про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК);

    • на вимоги, що виникають у зв'язку з перевезенням вантажу (ст. 925 ЦК);

    • на вимоги про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК);

  2. п'ять років — на вимогу про визнання недійсним правочи­ну, який було вчинено під впливом насильства, погрози, обману;

  3. десять років — на вимогу про застосування наслідків не­дійсності нікчемного правочину.

Позовна давність імперативно встановлюється в законі і не підлягає відміні чи зменшенню за згодою сторін. Однак за взаємною згодою сторони можуть збільшувати позовну дав­ність, встановлену законом.

Велике значення для обрахування строків позовної давності має початок перебігу строку позовної давності. Перебіг позов­ної давності починається від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.