13. Строки й форма трудового договору.

У тривалості трудових правовідносин зацікавлені як працівники так і власник підприємства. Працівник, уклавши трудовий договір, позбавляється клопоту щодо пошуку роботи й заробітку, а власник гарантує себе кваліфікованими працівниками на тривалий період.

Згідно зі ст.23 КЗпП трудовий договір може бути:

• без строковим, що укладається на не визначений строк;

• на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

• таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у разі, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на не визначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбаченими законодавчими актами.

Строковими є договори про тимчасову і сезонну роботи, а також ті, що укладаються при прийнятті на роботу працівника на час заміщення жінки, яка перебуває у відпустці по вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років і додаткової відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною від трьох до шести років.

Трудовий договір на час виконання певної роботи укладається в тому разі, якщо працівник потрібен для виконання тільки цієї роботи, а визначити точну дату її закінчення не можливо. В заяві та наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається: на час виконання якої саме конкретної роботи приймається працівник, наприклад, на час будівництва цеху. Днем завершення будівництв у цьому прикладі є день закінчення трудового договору.

Тимчасовими вважаються працівники, прийняті на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається місце роботи (посада),- до чотирьох місяців.

Ці особи повинні бути попередженні при прийняття на роботу. У наказі зазначається, що цей працівник приймається на тимчасову роботу або зазначається строк його роботи.

Трудовий договір укладається як в усній, так і письмові формі. Переважною відповідно до 2.1 ст. 34 КЗпП є письмова форма. Додержання письмової форми є обов’язковим:

• при організованому наборі працівників;

• при укладанні контракту;

• у випадках, коли працівник сам наполягає на укладанні трудового договору у письмовій формі.

• При укладанні трудового договору з неповнолітніми;

• При укладенні трудового договору з фізичною особою.

У письмовій формі також укладається трудовий договір з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею. Трудовий договір, що містить зобов’язання про не розголошення комерційної таємниці також укладається в письмовій формі.

В письмовій формі укладається трудовий договір про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також коли приймаються на роботу неповнолітні.

При письмовій формі трудовий договір укладається в двох примірниках, з яких один знаходиться у працівника.

Укладення трудового договору в будь-якій формі оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.