15. Судовий розгляд.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про понов­лення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, пе­рекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу І ЦПК.

Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі су­дового засідання.

Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухва­ла. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.

Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених стат­тею 157 ЦПК, у разі:

1. неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2. неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

3. першої неявки без поважних причин належним чином повідомле­ного позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його від­сутності;

4. якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про роз­гляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, пере­кладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про мож­ливість розгляду справ за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерт, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.

Головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки, вста­новлені ЦПК, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмо­ву без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки, вста­новлені ЦПК.

Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтри­мує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий допо­відає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмо­вих поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про за­криття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того за­конних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнан­ня відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову від­повідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, як­що його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєд­нується до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, пере­віряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчи­нити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь У справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони поси­лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від зміс­ту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин во­ни доводяться в загальному порядку.