15. Право власності селянського (фермерського) господарства на землю, майно, кошти, вироблену продукцію, одержані прибутки (доходи).
Відповідно до Земельного кодексу України (статті 6—8) суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, який займається веденням селянського (фермерського) господарства. З урахуванням цього земельні ділянки можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування постійне і/чи строкове, в тому числі й на умовах оренди. Правом на одержання земельної ділянки у власність наділені лише громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства його не мають.
Передача земельних ділянок у приватну власність та надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, здійснюються сільськими, селищними, міськими і районними радами народних депутатів. Орендодавцями можуть бути також власники землі (колективні сільськогосподарські підприємства і громадяни). Передаються у приватну власність або надаються в користування ділянки із земель запасу, а також земель, вилучених у встановленому порядку. Така акція щодо земельних ділянок, які перебувають у приватній власності або користуванні, проводиться лише після їх вилучення (викупу).
Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" місцевим радам народних депутатів доручено вирішити питання про вилучення із земель колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств і організацій диференційовано 7—10 відсотків сільськогосподарських угідь і про передачу їх до складу земель запасу, а також забезпечити надання ділянок із земель запасу громадянам, які бажають організувати селянське (фермерське) господарство.
Заяви громадян про передачу їм земельних ділянок у власність або користування відповідна рада народних депутатів розглядає в місячний строк. При позитивному вирішенні питання вона замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розроблення проекту їх відведення. У разі відмови ради це питання вирішується вищестоящою радою, а якщо й вона відмовить, — судом.
Певні особливості мають місце і при відведенні земельних ділянок членам колективних сільськогосподарських підприємств, які виявили бажання вийти зі складу останніх і зайнятись веденням селянського (фермерського) господарства. За рішенням відповідної ради таким особам передаються у власність або надаються в користування ділянки із земель запасу, а в разі їх відсутності — з придатних для сільськогосподарського виробництва земель зазначених підприємств, але без порушення цілісності інших господарств. Розмір земельної ділянки в таких випадках визначається на рівні частки члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування такі земельні ділянки, розмір яких перевищує 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га всіх земель. Конкретні розміри ділянок у межах цих норм визначають сільські, селищні, міські, районні ради народних депутатів. При цьому враховуються регіональні особливості та можливості обробітку виділених земель переважно членами селянського (фермерського) господарства. Для виробничих цілей громадяни мають право додатково орендувати земельні ділянки, розмір яких може обмежуватись договором оренди або рішенням відповідної ради народних депутатів. З метою збереження . цілісності селянського (фермерського) господарства встановлено (ст. 52 Земельного кодексу України), що земельні ділянки громадян, які ведуть таке господарство, поділові не підлягають.
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України власники земельних ділянок, переданих їм радами народних депутатів, не можуть протягом шести років від часу набуття права власності продавати або іншим способом відчужувати їх. Проте вони можуть успадковуватись або передаватись радам на тих же умовах, на яких були одержані. За наявності поважних причин суд може скоротити зазначений строк за заявою власника.
Згідно зі ст. 8 Земельного кодексу України громадяни, у власності яких є земельні ділянки, мають право надавати останні в оренду без зміни їх цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу — на строк до п'яти років. При успадкуванні земельних ділянок неповнолітніми допускається Їх надання в оренду під контролем місцевих рад народник депутатів на строк до досягнення спадкоємцями повноліття.
Громадянин, який веде селянське (фермерське) господарство на земельній ділянці, наданій йому в постійне користування, може в разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку за рішенням відповідної ради народних депутатів надати її в тимчасове користування одному з членів своєї сім'ї, який спільно з ним веде господарство. За відсутності таких осіб він може передати земельну ділянку в тимчасове користування іншим членам сім'ї, які не ведуть разом з ним господарства, але бажають його вести, мають необхідну кваліфікацію і досвід роботи, а також іншим особам, які беруть участь у веденні цього господарства.
У разі тимчасової втрати працездатності або наявності інших поважних причин громадянин може надати земельну ділянку зазначеним вище особам у тимчасове користування на підставі договору.
Використання землі в Україні є платним. Власники земельних ділянок, в тому числі й фермери, та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір якої визначається з урахуванням якості та місцезнаходження цих ділянок на підставі кадастрової оцінки земель.
Порядок оподаткування і середні ставки земельного податку та граничні розміри орендної плати за землю встановлено Законом "Про плату за землю". В ньому зафіксовані ставки земельного податку з 1 га ріллі та багаторічних насаджень і ставки податку з 1 га сіножатей і пасовищ по областях у національній валюті України. Відповідно до цього Закону (ст. 11) новостворювані селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за земельні ділянки протягом трьох років від часу їх передачі у власність або надання в користування.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за взаємною домовленістю сторін у договорі оренди. При оренді земель сільськогосподарського призначення розмір цієї плати не може перевищувати розміру земельного податку, що збирається за такі самі землі.
Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства відрізняються від земельних.
Суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, якому земельну ділянку передано для ведення селянського (фермерського) господарства у власність або надано в користування, в тому числі й на умовах оренди. Земельні правовідносини між власником (користувачем) земельної ділянки і членами селянського (фермерського) господарства здійснюються за викладеними вище правилами, встановленими Земельним кодексом України.
Суб'єктом же майнових правовідносин відповідно до статей 14 і 15 Закону "Про селянське (фермерське) господарство" є саме господарство як юридична особа. А якщо господарство складається з однієї особи, таким суб'єктом може бути і власник (користувач) земельної ділянки одноособове.
За загальними правилами у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, крім землі, можуть бути житлові будинки, квартири, предмети особистого вжитку, домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельних ділянках, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Таке майно належить цим особам за правом спільної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. У Законі "Про селянське (фермерське) господарство" підкреслено, що майно такого господарства перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності.
Селянське (фермерське) господарство як юридична особа і суб'єкт права власності користується всіма правами власника майна, передбаченими Цивільним кодексом України. Володіння, користування і розпорядження майном здійснюються за взаємною домовленістю між його членами. Управління майном від імені господарства здійснює його голова, яким, зазвичай, є громадянин, котрому належить земельна ділянка за правом приватної власності чи користування, в тому числі й на умовах оренди.
Майно селянського (фермерського) господарства (СФГ) становить собою спільну сумісну сімейно-трудову власність. Як зазначає проф. Н.1. Титова, майно у цьому господарстві належить на праві спільної сумісної власності всім його членам, якщо інше не передбачено угодою між ними. Спільна власність є переважаючим різновидом власності в цих господарствах1.
Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства регулюються Цивільним кодексом і Законом України "Про селянське (фермерське) господарство". Майнові спори між його членами вирішуються судом. При цьому суд керується правилами цивільного законодавства про спільну сумісну чи спільну часткову власність, а також правилами, передбаченими Кодексом про шлюб та сім'ю України, що стосуються відносин між подружжям.
Успадковування землі та майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до Закону "Про селянське (фермерське) господарство" (ст. 18) і заповіту в порядку, встановленому цивільним законодавством. Що ж до земельних ділянок, то при їх успадковуванні слід виходити з вимог ст. 52 Земельного кодексу України, згідно з якими земельні ділянки громадян, котрі ведуть селянське (фермерське) господарство, поділові не підлягають.
За таких обставин у разі смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство, право власності на земельну ділянку передається одному з його спадкоємців — дієздатному громадянинові України, який досяг 18-річного віку і виявив бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. При цьому перевага надається членові господарства — одному з подружжя, дітям, батькам, родичам, які проживали і вели господарство разом із громадянином, що помер.
Спори між спадкоємцями, а також між ними та іншими громадянами з питань переважного права на подальше ведення селянського (фермерського) господарства вирішуються судом. У разі відмови спадкоємців від ведення селянського (фермерського) господарства, а також за їх відсутності питання про подальше використання земельної ділянки вирішується міською (районною) радою народних депутатів.
За такими ж правилами, але за участю рад народних депутатів вирішуються питання успадкування права користування земельними ділянками, в тому числі при укладенні договорів їх оренди.
- Навчальний посібник
- Трудове право
- 1. Поняття трудового права. Трудове право як галузь права.
- 2. Система трудового права.
- 3. Джерела трудового права.
- 4. Функції трудового права.
- 5. Працівники, як суб’єкти трудового права.
- 6. Поняття трудових правовідносин, їх елементи і суб’єкти.
- 7. Зміст трудових правовідносин.
- 8. Поняття зайнятості населення.
- 9. Поняття працевлаштування та його правові форми.
- 10. Поняття колективного договору.
- 11. Колективні угоди та їх види.
- 12. Поняття трудового договору та його зміст.
- 13. Строки й форма трудового договору.
- 14. Випробування при прийнятті на роботу. Строки випробування.
- 15. Переведення на іншу роботу у разі виробничої потреби, у разі простою, за станом здоров’я.
- 16. Підстави припинення трудового договору.
- 17. Порядок звільнення з роботи.
- 18. Відсторонення працівника від роботи.
- 19. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи.
- 20. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- 21. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- 22. Поняття робочого часу та його види.
- 23. Режим і облік робочого часу.
- 24. Поняття надурочних робіт.
- 25. Поняття оплати праці.
- 26. Порядок виплати заробітної плати.
- 27. Поняття гарантійних виплат.
- 28. Поняття дисципліни праці і внутрішнього трудового розпорядку.
- 29. Поняття юридичної відповідальності і дисциплінарного проступку.
- 30. Види дисциплінарної відповідальності. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- 31. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
- 32. Поняття часу відпочинку.
- 33. Види часу відпочинку.
- 34. Поняття і види відпусток.
- 35. Порядок надання відпусток.
- 36. Поділ та перенесення відпусток.
- 37. Поняття матеріальної відповідальності.
- 38. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- 39. Види матеріальної відповідальності.
- 40. Обмежена матеріальна відповідальність.
- 41. Повна матеріальна відповідальність.
- 42. Підвищена матеріальна відповідальність.
- 43. Порядок відшкодування шкоди.
- 44. Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
- 45. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.
- 46. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.
- 47. Поняття трудових спорів та їх класифікація.
- 48. Судовий порядок розгляду трудових спорів.
- 49. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).
- 50. Поняття страйку.
- Список літератури
- Цивільне та сімейне право
- Цивільне право, як галузь права.
- 2. Джерела цивільного права. Цивільне законодавство.
- 3. Цивільно-правові відносини.
- 4. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- 5. Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин.
- Порядок виникнення і припинення діяльності юридичної особи.
- Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.
- 8. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Правочини.
- 9. Умови дійсності правочину.
- 10. Нікчемні та оспорювані правочини.
- 11. Здійснення суб'єктивних цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
- 12. Представництво та довіреність.
- 13. Захист цивільних прав та інтересів.
- 14.Цивільно-правова відповідальність.
- 15. Строки та терміни здійснення й захисту цивільних прав і виконання цивільних обов’язків.
- 16.Поняття та види позовної давності. Початок перебігу строків позовної давності.
- 17. Зупинення та переривання строків позовної давності.
- 18. Загальні положення про право власності.
- 20. Речові права на чуже майно.
- 21. Захист права власності та інших речових прав.
- 22. Загальні положення про цивільне зобов’язання.
- 23. Загальні положення про цивільний договір.
- 24. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- 25. Договір купівлі-продажу.
- 26. Договір поставки та договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- 28. Особливості договору міни та дарування.
- 29. Договір довічного утримання.
- 30. Договір підряду.
- 31. Загальні положення договору найму (оренди). Позичка.
- 32. Кредит. Договір банківського вкладу та банківського рахунку.
- 33. Договір позики. Факторинг. Договір позики
- Договір факторингу
- 34. Безготівкові розрахунки.
- 35. Договір доручення.
- 36. Договір комісії.
- 37. Договір зберігання.
- 38. Договір страхування.
- 39. Договір перевезення.
- 40. Право інтелектуальної власності. Авторське право та суміжні права.
- 41. Право промислової власності.
- 42. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання. Житловий фонд та його види.
- 43. Договір житлового найму. Порядок надання житла громадянам, які потребують поліпшення житлових умов.
- 44. Загальні положення про спадкування.
- 45. Спадкування за заповітом.
- 46. Спадкування за законом.
- 47. Оформлення та охорона спадкових прав.
- 48. Поняття шлюбу та його реєстрація. Недійсність шлюбу.
- 49. Права та обов’язки подружжя по утриманню. Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання. Шлюбний договір.
- 50. Право особистої приватної та спільної сумісної власності подружжя.
- Список літератури
- Цивільний процес
- 2. Склад суду. Відводи.
- 3. Учасники цивільного процесу. Поняття, ознаки, правовий стан.
- 4. Треті особи у цивільному процесі.
- 5. Процесуальне правонаступництво.
- 6. Поняття доказів.
- 7. Види процесуальних строків.
- 8. Поняття про судові виклики і повідомлення.
- 9. Види судових витрат.
- 10. Процесуальний примус.
- 11. Наказне провадження.
- 12. Позовне провадження.
- 13. Порядок пред’явлення позову. Форма і зміст.
- 14. Провадження у справі до судового розгляду.
- 15. Судовий розгляд.
- 16. Окреме провадження.
- 17. Порядок допиту свідків.
- 18. Дослідження письмових та речових доказів.
- 19. Фіксування цивільного процесу.
- 20. Судові рішення, їх види, зміст.
- 21. Порядок заочного розгляду справи.
- 22. Апеляційне провадження.
- 23. Касаційне провадження.
- 24. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших організацій.
- 25. Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- Список літератури
- Організація роботи з кадрами
- 1. Поняття кадрів і їх класифікація.
- 3. Планування роботи з кадрами.
- 4. Облік та звітність з кадрів.
- 7. Проблема адаптації кадрів
- 8. Планування трудового шляху особи.
- 9. Психологічна підготовка кадрів до нововведень.
- 10. Навчання і підвищення кваліфікації працівників.
- 11. Зміст підготовчої роботи, що передує атестації керівників, інженерно-технічних працівників і службовців.
- 12. Мета, завдання і порядок проведення атестації працівників.
- 13. Кадровий резерв: формування та підготовка.
- 14. Плинність кадрів: аналіз причин та методи попередження.
- 15. Комплектування штатів підприємства.
- 16. Управління трудовими відносинами. Стилі керівництва.
- 17. Класифікація кадрових документів та вимоги до їх ведення.
- 18. Автоматизована система управління кадрами.
- 19. Основи проектування кадрової служби.
- 20. Прийняття та просунення по службі державного службовця.
- Список літератури
- Організація юридичної служби
- 1. Правова робота в господарській діяльності. Суб’єкти правової роботи на підприємствах.
- 2. Правовий стан юридичної служби.
- 3. Структура і керівництво юридичною службою.
- 4. Кваліфікаційна характеристика співробітників юридичної служби.
- 5. Планування роботи та діловодство юридичної служби.
- 6. Поняття і зміст договірної роботи.
- 7. Загальний порядок виконання договірної роботи.
- 8. Поняття, зміст, та значення господарського договору.
- 9. Умови та загальні принципи виконання господарських договорів.
- 10. Поняття та загальні положення організації претензійної роботи.
- 11. Організація і ведення позовної роботи.
- 12. Роль юридичної служби у зміцненні законності на підприємстві.
- 13. Основні напрямки роботи юридичної служби щодо забезпечення дотримання трудового законодавства і зміцнення трудової дисципліни.
- 14. Участь юридичної служби в охороні природного навколишнього середовища.
- Список літератури
- Аграрне право
- 1. Поняття та особливості аграрних правовідносин.
- 2. Земельні права суб'єктів аграрного підприємництва.
- 3. Правове становище селянських (фермерських) господарств.
- 4. Правове регулювання оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.
- 5. Правове регулювання соціального страхування і пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств.
- 6. Поняття і особливості кредитування виробників сільськогосподарської продукції.
- 7. Поняття та сутність виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.
- 8. Державне с/г підприємство як суб’єкт майнових прав.
- 9. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в апк
- 10. Поняття і види джерел аграрного права
- 11. Особливості правосуб'єктності агропромислових, агроторговельних та інших об'єднань, комбінатів.
- 12. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі.
- 13. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу.
- 14. Поняття корпоративного права управління акціонерів-учасників в агрогосподарських товариствах.
- 15. Право власності селянського (фермерського) господарства на землю, майно, кошти, вироблену продукцію, одержані прибутки (доходи).
- 16. Порядок утворення, управління, реорганізації та ліквідації сільськогосподарського підприємства.
- 17. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- 18. Земельні права суб'єктів аграрного підприємництва.
- 19. Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права.
- 20. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності за скоєння дисциплінарного проступку.
- Список літератури.
- Правові основи підприємницької діяльності
- 1.Методи господарського права
- 2. Форми і засоби стимулювання розвитку підприємництва.
- 3. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- 4. Припинення діяльності субєктів підприємнмцької діяльності.
- 5. Державне регулювання якості продукції, робіт послуг.
- 6.Товариство з обмеженою відповідальністю.
- 7. Повне товариство.
- 8. Види господарських об'єднань
- 9. Поняття ринку цінних паперів, принципи його побудови та місце в структурі ринку фінансових відносин.
- 10. Страхування відповідальності.
- 11. Правове становище об’єднань суб’єктів підприємницької діяльності.
- 13. Поняття і види господарських товариств.
- 13. Установчі документи. Порядок їх прийняття.
- 14. Поняття і види акціонерних товариств.
- 15. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- 16.Поняття і види відповідальності
- 17. Підстави відповідальності
- 18. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- 19. Способи приватизації
- 20. Правове регулювання сертифікації продукції, робіт, послуг.
- Задачі Трудове право Задача 1
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 26
- Задача 27
- Задача 28
- Цивільне та сімейне право Задача 1
- Задача 3
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 9
- Задача 10
- Задача 11
- Задача 12
- Задача 13
- Задача 14
- Задача 15
- Задача 16
- Задача 22
- Задача 23
- Задача 24
- Задача 25
- Задача 26
- Аграрне право
- Задача 3
- Задача 5
- Задача 7
- Задача 9
- Задача 10
- Правові основи підприємницької діяльності
- Задача 2
- Задача з
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 9
- Задача 10
- Задача 11
- Задача 12
- Задача 13
- Задача 14
- Відповіді до задач Трудове право Задача 1
- Задача 2
- Задача 9
- Цивільне та сімейне право
- Задача 3
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 9
- Задача 10
- Задача 11
- Задача 12
- Задача 13
- Задача 15
- Задача 16
- Задача 17
- Задача 18
- Задача 19
- Задача 20
- Задача 21
- Задача 22
- Задача 23
- Задача 24
- Задача 25
- Задача 26
- Задача 27
- Задача 28
- Задача 29
- Аграрне право
- Обмежена матеріальна відповідальність.
- Повна матеріальна відповідальність.
- Правові основи підприємницької діяльності
- Список літератури