11. Організація і ведення позовної роботи.

Одне з основних завдань правової роботи на підприємстві – забезпечення належних умов для нормальної роботи підприємства, досягнення високих економічних показників, подальшого розвитку виробництва.

Для забезпечення захисту інтересів підприємств розроблено систему норм, які покликані якнайшвидше вирішувати спори між контрагентами відповідно до основ законності та господарського розрахунку. Спір, як правило, виникає за наявності недоліків виробництва (наприклад порушення ритму роботи, постачання неякісної сировини), які необхідно якнайшвидше усунути задля відновлення нормальної діяльності підприємства.

Подання і розгляд позовної заяви до господарського суду – основна стадія розгляду господарського спору. Підвідомчість справ господарським судом, розподіл господарських спорів за підсудністю між господарськими судами, порядок розгляду і розв’язання спорів визначаються Законом України “Про господарський суд” і Цивільно-процесуальним кодексом України від 18.03.04.

Оформлення позовних заяв для передачі в господарський суд проводиться як правило юридичною службою, а в разі відсутності наказу по підприємству рішення правління колективного сільськогосподарського підприємства, акціонерного товариства.

Відповідно до Закону України “Про господарський суд” відповідач зобов’язаний не пізніше трьох днів з дня одержання ухвали про порушення справи надіслати:

• господарському суду – відгук на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

• позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в господарському процесі – копію відгуку.

Відповідно до цивільно-процесуального порядку, позовна заява подається до суду в письмовій формі. Позовна заява повинна містити в собі:

1. назва суду, до якого подається заява;

2. точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли заява позивача подається представником;

3. зміст позовних вимог;

4. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5. зазначення доказів, що стверджують позов;

6. зазначення ціни позову;

7. підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача, – також довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Суддя одноособово вирішує питання про прийняття заяви у справі.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви:

• якщо заява не підлягає розгляду в судах;

• якщо заінтересованою особою, що звернулася до суду, не додержано встановленого законом для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи, а саме:

1. якщо у трудових спорах працівник у передбачених законом випадках не звертався до комісії по трудових спорах, а також до профспілкового комітету підприємства, установи, організації;

2. якщо у строках, що випливають з договору перевозки у випадках передбачених законом, заінтересована особа, яка звернулася до суду не зверталася до транспортної організації з претензією;

3. якщо у спорах з підприємствами, установами та організаціями, які є страхувальниками потерпілого про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, це питання у передбачених законом випадках не розглядалося профспілковим комітетом підприємства. А також в інших випадках передбачених цією статтею.

Про відмову у прийнятті позовної заяви відноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, не пізніше 5 днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріли.