14. Участь юридичної служби в охороні природного навколишнього середовища.

За умови інтенсивного технічного розвитку суспільства навколишнє природне середовище і саме суспільство зазнає негативного впливу не тільки від стихійного прояву природних сил. Бездумне і безвідповідальне господарювання, незаконне використання природних ресурсів обумовлюють підвищений ризик екологічної небезпеки, можуть спричинити негативні наслідки для людей, флори і фауни, ґрунту, повітря, води.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, екологічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Це положення міститься в ст. 50 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року. Це є основний нормативно-правовий акт, який присвячений гарантуванню екологічної безпеки в Україні.

Основними засадами гарантування екологічної безпеки є охорона навколишнього природного середовища, безпечного для життя і здоров’я громадян, шляхом:

• регулювання режиму використання природних ресурсів;

• забезпечення відтворення їх потенціалу;

• регулювання господарської діяльності з метою досягнення екологічного благополуччя, попередження погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища і виникнення екологічної небезпеки, зокрема регулювання екологічно небезпечної діяльності.

Працівники юридичної служби, що діє на сільськогосподарському підприємстві, повинні пам’ятати, що правову основу навколишнього природного середовища в сільському господарстві складають ті норми земельного, водного, лісового та іншого природоохоронного законодавства, які сприяють екологізації використанню тих чи інших об’єктів природи.

Земельним законодавством встановлено цілу систему норм, направлених на використання і охорону земель. Поліпшенню природного середовища в сільському господарстві сприяє Закон України “Про пестициди і отрутохімікати” від 25 березня 1995 року, який регулює правові відносини пов’язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, реалізацією та безпечним для здоров’я людини та навколишнього природного середовища застосування пестицидів та отрутохімікатів.

Загальні вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища в різних галузях народного господарства закріплені діючим законодавством України, зокрема:

“Про охорону НПС”.

“Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року.

“Про охорону праці” від 14 жовтня 1994 року.

“Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року.

“Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 року.

Господарський кодекс від 16 січня 2003 року та інші.

Підприємство відповідно до законодавства України несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо охорони, раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів.

У зв’язку з шаленим розвитком законодавства у сфері охорони НПС, юридична служба повинна бути забезпечена вичерпною інформацією у даній сфері.

З метою підвищення ефективності своєї діяльності природоохоронній сфері юридична служба зобов’язана вести облік і зберігання законів, нормативно-правових актів з питань охорони природного середовища у порядку їх застосування до окремих галузей господарювання, а також інформувати керівника підприємства про внесені зміни і доповнення у ці закони і нормативні акти.

Юридична служба повинна брати безпосередню участь у фіксації фактів порушень прав власників природних об’єктів і природо користувачів, права природокористування.

15. Облік та аналіз претензійних, позовних документів, заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Узагальнення і аналіз результатів розгляду судових і арбітражних справ, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків є одним з найважливіших функціональних обов’язків юридичної служби.

Систематично (двічі на рік) юридична служба повинна аналізувати претензійно-позовну роботу та узагальнювати її результати. Така робота має плануватись. Узагальнення результатів дає змогу намітити та здійснити заходи щодо усунення недоліків у господарській діяльності підприємства.

З кожного виду претензій, позовних заяв встановлюється: порушення виконання господарських договорів, які найбільше допускаються, та які структурні підрозділи, служби винні у цьому; причини цих порушень, а також найбільш характерні претензії, позовні заяви на великі суми і причини їх виникнення. Вносяться також пропозиції про заходи щодо усунення причин та умов, які сприяють виникненню збитків і невиробничих витрат. Особливу увагу на підприємстві потрібно приділяти категоріям справ, що виникають найбільше занепокоєння.

У загальному аналізі, де розкриваються невиробничі витрати підприємства, підбиваються підсумки роботи з відшкодуванням збитків шляхом отримання грошових сум за висуненими претензіями.

Вивчивши і узагальнивши претензійну та арбітражну практику за окремими справами (а точніше їх категоріями) або підбивши підсумки цієї роботи за певний період, юридична служба подає матеріали з відповідними висновками і пропозиціями керівництву підприємства.

У пояснювальній записці до аналізу, крім вищевказаних даних, вказуються також, які заходи розроблені із окремих претензій, позовних заяв для усунення порушень, хто притягнутий до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, сума збитків, які стягнуті з винних осіб за невиробничі втрати та збитки. У необхідних випадках до звіту додається проект наказу та рішення, які узгоджені з відповідними службами, про проведення необхідних заходів.

Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівних працівників підприємства.

Як правило, розгляд аналізу претензійної та позовної роботи керівництво підприємства проводить одночасно з розглядом підсумків фінансово-господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів та служб.

Роботу з підготовки матеріалів узагальнень претензійно-позовної роботи слід виконувати разом із співробітниками відповідних служб та структурних підрозділів з метою поглибленого вивчення причин спорів.

При розгляді конкретних претензій і позовних заяв до підприємства, а також матеріалів про причини збитків, які допущені в результаті порушень (збитків, які можна стягнути), юридична служба:

• вимагає пояснювальні записки у осіб, які відповідальні за дану ділянку роботи(при необхідності перевіряє безпосередньо на місці обґрунтованість і повноту пояснення);

• подає, залежно від порушення, керівництву підприємства або керівнику структурного підрозділу, служби пропозиції щодо усунення виявлених порушень і про притягнення до відповідальності відповідно до чинного трудового законодавства, положення, статуту винних осіб. При цьому додаються: доповідна записка, письмове пояснення винних осіб, проект наказу або рішення, а в необхідних випадках – копії конкретних претензійних і позовних матеріалів.

Проведення належним чином аналізу претензійної і позовної роботи, з’ясування причин та умов виникнення господарських спорів, притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності винних осіб у збитках і невиробничих втратах буде сприяти зменшенню збитків і невиробничих втрат.