26. Договір поставки та договір контрактації сільськогосподарської продукції.

Особливості договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійс­нює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у вста­новлений строк (строки) товар у власність покупця, для викорис­тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подіб­ним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору: постачальник (юридичні або фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю) та поку­пець (фізичні або юридичні, які набувають товар для здійснен­ня підприємницької діяльності).

Істотною умовою договору є умова про предмет. Предме­том договору є товар, що покупець набуває для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним викорис­танням.

До істотних умов традиційно відносять умови про ціну та строк поставки. Щодо ціни поставки, то застосовують загаль­ні правила купівлі-продажу. А щодо строку поставки, то дого­вір може бути укладено на 1 рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений до­мовленістю сторін. Однак строк не є істотною умовою, оскільки, якщо його не визначено, то договір вважається укладеним на 1 рік.

Форма договору — письмова. Він може оформлятися таки­ми способами:

• складається один документ, який підписують сторони (кла­сичний);

• обмін листами, телеграмами, телетайпами тощо, підписани­ми стороною, яка їх надсилає;

• прийняття до виконання замовлень.

Під час укладення договорів застосовують уніфіковані фор­ми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машин­ної обробки.

За загальним правилом, зміна або розірвання договору до­пускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК).

Особливості договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Договір контрактації опосередковує відносини щодо заготовлен­ня сільськогосподарської продукції та сировини, що становить основу добробуту будь-якого суспільства. За договором контрактації сільськогосподарської продук­ції виробник цієї продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відпо­відно до умов договору (ст. 713 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторони договору: продавець (виробник продукції) та за­готівельник (контрактант). Ними, як правило, є підприємці, то­му цей договір відносять традиційно до господарських догово­рів. У зв'язку з цим у разі закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб інтереси держави представля­ють спеціальні особи — державні замовники.

Істотними умовами договору є умови про предмет, асор­тимент, якість, кількість, строк та ціну.

Форма договору — письмова.

Основний обов'язок виробника полягає в тому, щоб спочат­ку виростити сільськогосподарську продукцію, а потім переда­ти її заготівельникові або визначеному ним одержувачеві у власність в строки, якості, кількості, що передбачено в догово­рі, а також у погодженому асортименті. Своєю чергою, основ­ний обов'язок заготівельника полягає в тому, щоб прийняти і оплатити товар.

За невиконання або неналежне виконання умов договору законодавець передбачає підвищену відповідальність.

27. Особливості договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

За договором постачання енергетичними та іншими ре­сурсами через приєднану мережу одна сторона (постачаль­ник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, або­нентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість при­йнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлу­атацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу належить до публічних договорів та договорів приєднання.

Сторонами договору є постачальник та споживач (або­нент).

Істотними умовами договору є умови про предмет, кіль­кість енергетичних та інших ресурсів, їх якість, режим вико­ристання, обов'язок забезпечити безпечну експлуатацію енер­гетичного та іншого обладнання, а також про оплату та про відкриття поточного рахунку зі спеціальним режимом викори­стання.

Предметом договору є енергетичні та інші ресурси. Зокре­ма, енергія — це електрична чи теплова енергія, що виробля­ється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а інші природні ресурси — газ, нафта, нафтопродукти, вода тощо. Специфіку цього товару зумовлено низкою істотних особливостей його обігу, а саме: безперервність процесів виробництва, транспортування і спожи­вання енергетичних та інших ресурсів, обмежена можливість її зберігання, вплив діяльності споживачів на якість товару, наяв­ність єдиних систем постачання в масштабі країни.

Постачання здійснюється через приєднану мережу. Мере­жа (електрична чи теплова) — це сукупність енергетичних трубопровідних установок для передачі та розподілу елект­ричної енергії, гарячої води та пари. Тому в разі продажу при­родного газу в балонах договір оформляється або як роздрібна купівля-продаж, або як поставка.

Договір укладають на строк, що визначається безпосеред­ньо за домовленістю між сторонами. За цим договором постачальник зобов'язаний забезпечити безперервність постачання енергетичними та іншими ресурса­ми споживача. У зв'язку з цим, якщо немає заяви про припи­нення договору, договір вважається продовженим на той са­мий строк.

Законодавець допускає укладення договору субспоживання, за яким споживач (абонент) відпускає енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому разі субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та виконують обов'язки абонента, а абонент має права та виконує обов'язки енергопостачальника.

Форма та порядок укладення договору залежить від особи споживача (абонента) і мети використання товару.

Зміст договору становлять права та обов'язки сторін, най­головніші з яких визначаються у договорах, що укладаються відповідно до типових договорів. Зокрема, основним обов'яз­ком постачальника є надання енергетичних та інших ресурсів споживачеві (абоненту) за допомогою технічних засобів пере­дачі: а) в обумовленій кількості; б) із дотриманням погодже­ного режиму постачання; в) встановленої якості. А обов'язки споживача: а) оплатити вартість прийнятих ресурсів; б) дотри­муватися передбаченого договором режиму їх використання; в) забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншо­го обладнання.