35. Порядок надання відпусток.

Щорічна основна відпустка надається всім працівникам із збереженням місця роботи і посади та з виплатою середнього заробітку.

Право працівника на відпустку не залежить від місця роботи, виконуваної трудової функції, форми власності, на базі яких ведеться господарська функція (діяльність) на підприємствах, строку трудового договору. Від цих обставин залежить тривалість відпустки, яка надається працівникові.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховується:

• час фактичної роботи із шкідливими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

• час роботи вагітних жінок, не переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих чинників.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 58 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 68 календарних днів.

Щорічна основна та додаткова відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило до закінчення робочого року.

Конкретний період надання щорічних відпусток в межах, установлених графіком, погоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний повідомити працівника про дату початку відпустки за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Забороняється надання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам до 18 років та іншим працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Відкликання з щорічної відпустки допускаються за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства тощо.

На бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість щорічної і додаткової відпустки що надається працівникові, не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Особам віком до 18 років заміна всіх днів відпусток грошовою компенсацією не опускається.