34. Поняття і види відпусток.

Відпусткою визначається вільний від роботи час протягом встановленої законом або угодою сторін кількість днів з виплатою заробітної плати або без її збереження.

Законодавством передбачені такі види відпусток:

1. щорічні відпустки: основна і додаткова;

2. додаткові відпустки у зв’язку з навчанням ;

3. творчі відпустки;

4. соціальні відпустки;

5. відпустки без збереження заробітної плати;

6. інші види відпусток, встановлених законодавством, угодами, колективним і трудовим договором.

Щорічна основна відпустка надається працівникам не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується х дня укладання трудового договору. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену законодавством форму.

Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:

1. за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;

2. за особливий характер праці;

3. в інших випадках передбачених законодавством.

Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників, та в інших випадках передбачених законодавством. Тривалість, порядок, умови надання творчих відпусток установлюється Кабінетом Міністрів України.

Право на соціальні відпустки мають вагітні жінки і жінки, які мають дітей для створення їм умов поєднання материнства з виробничою працею. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами тривалістю до пологів – 70 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового відділення, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів при усиновленні двох і більше дітей). Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Чинним законодавством передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати. В одних випадках ці відпустки повинні надаватися в обов’язковому порядку, в іншому – за угодою сторін. В обов’язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати надаються матері або батьку, який виховує дитину без матері, що мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину – інваліда, тривалістю до 14 календарних днів щорічно та в інших передбачених законодавством випадках. У порядку, визначеним колективним договором, власник або уповноважений ним орган у випадку простою підприємства з незалежних від працівників причин може надавати відпустки без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням. За сімейними обставинами та з інших причин, працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на обумовлений між власником і працівником термін, але не більше 15 календарних днів на рік.