logo search
Kompleksnij_zvedenij_1

Правові основи підприємницької діяльності

Задача 1

1. Відповідно до ст. 42 ГК підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою одержання прибутку.

Отже, так як Іваненко І.П. здійснює безпосередню самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність по наданню посередницьких послуг з метою отримання прибутку, то він являється суб’єктом господарського права відповідно до ст. 42 ГК.

2. Фізична особа набуває статусу суб’єкта господарського права після державної реєстрації (ст. 58 ГКУ).

Державна реєстрація суб’єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцем знаходження або місцем проживання одного суб’єкта, якщо інше не передбачено законом.

Для реєстрації фізичні особи повинні подати такі документи:

1) реєстраційну картку встановленого зразка, що є водночас заявою про державну реєстрацію;

2) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера – громадянина-платника податків та інших обов’язкових платежів;

3) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Задача 2

Відповідно до ст. 50 ЗУ “Про господарські товариства” товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. ТОВ є господарським товариством, учасники якого несуть відповідальність в межах їх внесків.

Тому не всі з названих видів діяльності можуть здійснюватися ТОВ, а саме:

1) виплата і доставка пенсій – тому що в цьому випадку суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність не тільки за свої кошти, а й за кошти інших осіб;

2)постачання природного та скрапленого газу – адже для здійснення цього виду діяльності потрібна спеціальна ліцензія, і цим видом діяльності, як правило займаються державні корпорації;

3) для передачі і постачання електроенергії теж потрібна ліцензія і, як правило, ця діяльність здійснюється державними корпораціями, консорціумами, відповідно до ст. 120 ГКУ

Задача 3

Відповідно до ст. 58 ГКУ рішення суду є неправомірним оскільки власник підприємства при зміні місцезнаходження підприємства повинен переєструвати його в тримісячний термін. При перереєстрації власник сплачує 30% мита від реєстрації підприємства.

Перереєстрація суб’єкта господарювання проводиться у разі зміни місця знаходження підприємства, зміни форми власності, на якій засновано даний суб’єкт, або організаційної форми господарювання, або перейменування і здійснюється в порядку встановленому для його реєстрації.

Задача 4

Відповідно до п. 4 ст. 58 ГКУ, громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, що є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера громадянина-платника податків та інших обов’язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Всі документи, які необхідні для державної реєстрації, входять до числа тих, що подані Васильченком П.Р. Тому реєструючий орган не має підстав відмовити йому в державній реєстрації.

Задача 5

1. Відповідно до ст. 24 ЗУ від 13 вересня 1991 року “Про господарські товариства” акціонерними є товариства, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями лише майном товариства. Всі факти відповідають закритому акціонерному товариству відповідно до вищезгаданого закону.

2. Для створення ЗАТ засновники повинні:

  1. зробити повідомлення про намір створення ЗАТ;

  2. зазначити підписку на акції;

  3. провести установчі збори;

  4. провести державну реєстрацію.

Статутний фонд ЗАТ формується шляхом відкритої підписки. Строк підписки на акції – не більше 6 місяців. Мінімальний статутний фонд ЗАТ 1250 мінімальних заробітних плат. До дня скликання установчих зборів особи, які підписуються на акції повинні внести з рахуванням попереднього внеску не менше 50% номінальної вартості акції.

Задача 6

Члени виробничого кооперативу мали право прийняти таке рішення якщо воно не суперечило установчим документам виробничого кооперативу.

Для цього їм необхідно було зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести з цього приводу установчі збори, провести державну реєстрацію.

При цьому статутний фонд акціонерного товариства повинен бути не меншим від 1250 мінімальних заробітних плат. При створенні ВАТ до дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій.

Задача 7

Перевагами реалізації такого рішення є те, що реорганізувавши приватне підприємство у відкрите акціонерне товариство, завдані збитки підприємством будуть відшкодовуватись власником не у повному обсязі, а лише майном товариства, всіма його учасниками, залежно від кількості їх акцій. Також перевагою реорганізації є те, що власник може продати шляхом відкритої підписки 51% акцій, отримати за це прибуток і залишитися головою правління товариства і керувати ним.

Негативними сторонами такого рішення є те, що прибуток підприємства одержував його власник, а у ВАТ прибуток у вигляді дивідендів буде розподілятися між учасниками товариства пропорційно кількості їх акцій.

Оскільки переваг реалізації такого рішення більше ніж недоліків, то для власника вигідна така реорганізація.

Задача 8

Трок відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60% акції, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів.

Законодавство регулює це питання через положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію, затверджену наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 вересня 1996 року, № 210.

Задача 9

1. Відповідно до ЗУ “Про господарські товариства” на стадії заснування сплатити меншу частину статутного фонду дозволяє відкритий вид акціонерного товариства. Тобто до дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, мають внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. На відміну від відкритого товариства засновники закритого акціонерного товариства мають внести до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій.

2. Відповідно до законодавства жоден із засновників не може бути звільнений від сплати обов’язкової частини своєї частки до моменту державної реєстрації товариства.

3. Повна сплата частки засновника відбувається на протязі року з моменту державної реєстрації.

Задача 10

1.Згідно з діючим законодавством, а саме ЗУ “Про господарські товариства” на виплату дивідендів може бути використано 10% прибутку.

2. Дивіденд стає боргом товариства акціонеру лише після його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку, “що залишається у розпорядженні товариства після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.

Юридичною підставою одержання дивідендів акціонерами за загальним правилом визначено купонні листи на виплату дивідендів.

Задача 11

1. Суд повинен визнати договір купівлі-продажу недійсним у зв’язку з тим, що першочергове право на купівлю акцій закритого АТ мають члени АТ (акціонери), - п.3 ст. 81 ГКУ.

2. Відповідно до ст. 81 п. 2, 3 ГКУ різниця у правовому статусі відкритого АТ та закритого АТ полягає в:

Задача 12

Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Угоди від імені АТ можуть укладатися головою АТ. Голова правління вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Правління акціонерного товариства підзвітне загальним зборам. Але контроль за фінансово-господарською діяльністю правління здійснює ревізійна комісія товариства. Загальні збори можуть виразити недовіру до правління.

Задача 13

1. Відповідно до ЗУ “Про господарські товариства” в акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради є обов’язковим. Отже, в даному випадку спостережна рада буде створена.

2. Спостережна рада представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і у межах компетенції контролює і регулює діяльність правління.

3. Члени спостережної ради не можуть бути членами ревізійної комісії. Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться ревізійною комісією за дорученням спостережної ради.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам або спостережній раді.

Задача 14

1. Відповідно до ст. 41 ЗУ “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів належить створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філії та представництв, затвердження їх статутів та положень. Це повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів і не може бути передано іншим органам товариства. Отже таке рішення є неправомірним.

2. До виключної компетенції загальних зборів також належить:

3. Рішення приймаються голосуванням. Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос.

Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.

Задача 15

Для цих громадян можна порекомендувати таку організаційно-правову форму, як виробничий кооператив. Риси цієї організаційно-правової форми господарювання максимально співпадають з вимогами, поданими у задачі.

Основними рисами виробничого кооперативу відповідно до ЗУ “Про кооперацію” від 10.07. 2003 такі:

  1. відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру статутного фонду;

  2. участь усіх учасників організації у веденні справ остан­ньої, але при наявності виконавчого органу (директора), який міг би контролюватися обраним учасниками ревізором;

  3. демократичний принцип вирішення основних питань ді­яльності організації: кожний учасник має лише один голос незалежно від його майнової участі в організації;

  4. розподіл чистого прибутку організації насамперед в за­лежності від трудової участі, а потім — майнової;

  5. обмежений характер майнової відповідальності учасни­ків організації у разі недостатності (відсутності) в останньої необхідного для покриття заборгованості майна (коштів);

  6. та інші, встановлені законодавством.