20. Правове регулювання сертифікації продукції, робіт, послуг.
Крім нормативно-приписних гарантій, важливу роль у забезпеченні надходження у торгівельну мережу якісних товарів відіграють сертифікація та гарантії, які умовно можна назвати організаційними (наприклад, ліцензування, патентування), інформаційними (наприклад, маркування, штрихове кодування, рекламування), контрольно-запобіжними (контрольні перевірки якості, санітарні вимоги до умов продажу, зберігання тощо), правозахисними (санкції за порушення вимог законодавства щодо якості) заходами.
Сертифікація продукції може бути обов'язковою чи добровільною. Держстандартом України затверджується перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, та визначаються строки впровадження. Сертифікація передбачає перевірку і випробовування продукції для визначення її характеристик, а також подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією. В разі позитивного проходження випробувань компетентним органом видається сертифікат, і заявникові надається право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.
Добровільна сертифікація може здійснюватися з ініціативи ви-готівника, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій і окремих громадян на договірних умовах між заявником і органом із сертифікації на предмет відповідності продукції вимогам, не віднесеним до обов'язкових.
Отже, сертифікацію можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на встановлення відповідності продукції встановленим або ініційованим вимогам, про що видається відповідний сертифікат.
Щодо окремих видів продукції можуть встановлюватися особливі правила сертифікації. Так, наказами Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 13 вересня 1996 р. № 378 та № 379 були затверджені, відповідно, Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів і правила обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв. Вимоги зазначених правил та інших нормативних актів у сфері сертифікації є обов'язковими для органів сертифікації, акредитованих в державній системі сертифікації (УкрСЕПРО), а також для підприємств незалежно від форм власності, в тому числі іноземних, які виробляють чи постачають продукцію.
До створеної Держстандартом України системи УкрСЕПРО входить 131 орган сертифікації, 565 випробувальних лабораторій, 11 органів сертифікації систем якості1.
В основу побудови УкрСЕПРО закладені настанови та принципи міжнародних документів, прийнятих в рамках міжнародних інститутів І8О/ІЕС і ГАТТ/СОТ. Однак останнім часом українська система сертифікації суперечить міжнародним правилам у сфері сертифікації якості продукції. Зокрема, Угода про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ) не визнає державне регулювання якості продукції, віддаючи перевагу праву покупця вибрати продукцію необхідної йому якості. Ця обставина використовується досить часто при укладенні Україною кредитних угод зі Світовим банком та у відносинах із іншими міжнародними структурами, які обумовлюють укладення угод умовами про непоширення на імпортовані в Україну товари державної системи сертифікації якості продукції (товарів) на стадії імпорту, зберігаючи систему перевірок лише в оптовій та роздрібній торгівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» ніякий харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки. Документами, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:
1) сертифікати відповідності;
2) Державний реєстр харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;
3) ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;
4) карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.
Імпортні харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали допускаються на митну територію України за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та сертифікації (ст. 16 Закону).
Незважаючи на те, що сертифікація на відміну від стандартизації, безпосередньо не містить показників, яким має відповідати продукція, що виготовляється, вона сприяє встановленню фактичної якості виготовленої продукції, знижує можливість реалізації неякісної продукції, дисциплінує суб'єкти підприємництва і, безперечно, виконує щодо споживача інформаційну функцію, повідомляючи про властивості товару. У зв'язку з цим потребує активізації система заходів інформування споживачів стосовно характеристик тих товарів, які не відповідають вимогам стандартів та інших нормативних документів України, що забезпечить вільний вибір товарів.
Ліцензії, сертифікати, патенти, які підтверджують (підтверджували) право займатися тим чи іншим видом торговельної діяльності самі по собі істотно не впливають на забезпечення якості товарів. Однак не можна недооцінювати вплив на продавців загрози втратити ліцензію, сертифікат, патент у разі застосування санкцій за систематичний продаж неякісних товарів, недотримання санітарно-епідеміологічних та інших правил. Більш ефективним є посилення вимог для надання дозволу на право займатися окремими видами торговельної діяльності, зокрема шляхом встановлення наявності професійно-технічних можливостей провадити таку діяльність.
Об'єктивна інформація сприяє вибору покупцем якісного товару. Відповідно до ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, що забезпечує можливість їх компетентного вибору. Така інформація про товари має містити: назви нормативних документів, яким повинні відповідати товари; перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування -склад, калорійність, вміст шкідливих для здоров'я речовин, порівняно із обов'язковими вимогами нормативних документів, і протипоказання щодо застосування; ціну та умови придбання; дату виготовлення; гарантійні зобов'язання виготівника; правила та умови ефективного використання товарів; термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адресу виготівника; відомості про сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.
Така інформація доводиться до відома споживачів виготівником (продавцем) у технічній документації, що додається до товарів, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів. Якщо ж надання недостовірної або неповної інформації про товар та про виготівника спричинило придбання товару, який не має потрібних споживачеві властивостей, неможливість використання придбаного товару за призначенням, споживач має право в установленому порядку вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, а якщо це заподіяло шкоду життю, здоров'ю або майну споживача, він має право на її відшкодування у повному обсязі на підставі ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів».
Окремо в ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» обумовлено, що продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, мають забезпечуватись інформацією про місце її походження. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 1996 р. № 1371 «Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів» товар, який реалізується в роздрібній торгівлі з 1 січня 1997 р. повинен мати на етикетках (упаковці) інформацію в доступній для сприйняття формі, викладену відповідно до законодавства про мови щодо загальної назви харчового продукту; маси; складу, в тому числі перелік використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо; калорійності; дати виготовлення; терміну придатності до споживання та умови зберігання; найменування та адреси виготівника. Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» передбачається в маркуванні зазначати ще більш повну інформацію про харчові продукти, яка має подаватися державною мовою України. Відповідно до ст. 7 цього Закону маркування має містити інформацію про:
• загальну назву харчового продукту;
• номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру;
• склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників;
• енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);
• дату виготовлення;
• строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;
• умови зберігання;
• позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
• найменування та адресу виробника і місце виготовлення;
• умови використання (якщо такі передбачені);
• відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;
• застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є;
• іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.
Такі вимоги є виправданими, адже продаж неякісних продовольчих товарів може завдати непоправної шкоди громадянам. Відповідно заборонено з 1 січня 1997 р. ввезення на територію України товарів, які не мають на етикетках та пакунках відомостей про товар українською мовою.
Певну інформацію про товар може надавати реклама та штрихове кодування товарів. Рекламування товарів в Україні має здійснюватися відповідно до Закону України від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР «Про рекламу», а штрихове кодування — відповідно до Положення про штрихове кодування, затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27 серпня 1996р. № 530.
- Навчальний посібник
- Трудове право
- 1. Поняття трудового права. Трудове право як галузь права.
- 2. Система трудового права.
- 3. Джерела трудового права.
- 4. Функції трудового права.
- 5. Працівники, як суб’єкти трудового права.
- 6. Поняття трудових правовідносин, їх елементи і суб’єкти.
- 7. Зміст трудових правовідносин.
- 8. Поняття зайнятості населення.
- 9. Поняття працевлаштування та його правові форми.
- 10. Поняття колективного договору.
- 11. Колективні угоди та їх види.
- 12. Поняття трудового договору та його зміст.
- 13. Строки й форма трудового договору.
- 14. Випробування при прийнятті на роботу. Строки випробування.
- 15. Переведення на іншу роботу у разі виробничої потреби, у разі простою, за станом здоров’я.
- 16. Підстави припинення трудового договору.
- 17. Порядок звільнення з роботи.
- 18. Відсторонення працівника від роботи.
- 19. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи.
- 20. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- 21. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- 22. Поняття робочого часу та його види.
- 23. Режим і облік робочого часу.
- 24. Поняття надурочних робіт.
- 25. Поняття оплати праці.
- 26. Порядок виплати заробітної плати.
- 27. Поняття гарантійних виплат.
- 28. Поняття дисципліни праці і внутрішнього трудового розпорядку.
- 29. Поняття юридичної відповідальності і дисциплінарного проступку.
- 30. Види дисциплінарної відповідальності. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- 31. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
- 32. Поняття часу відпочинку.
- 33. Види часу відпочинку.
- 34. Поняття і види відпусток.
- 35. Порядок надання відпусток.
- 36. Поділ та перенесення відпусток.
- 37. Поняття матеріальної відповідальності.
- 38. Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- 39. Види матеріальної відповідальності.
- 40. Обмежена матеріальна відповідальність.
- 41. Повна матеріальна відповідальність.
- 42. Підвищена матеріальна відповідальність.
- 43. Порядок відшкодування шкоди.
- 44. Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
- 45. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.
- 46. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.
- 47. Поняття трудових спорів та їх класифікація.
- 48. Судовий порядок розгляду трудових спорів.
- 49. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).
- 50. Поняття страйку.
- Список літератури
- Цивільне та сімейне право
- Цивільне право, як галузь права.
- 2. Джерела цивільного права. Цивільне законодавство.
- 3. Цивільно-правові відносини.
- 4. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- 5. Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин.
- Порядок виникнення і припинення діяльності юридичної особи.
- Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.
- 8. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Правочини.
- 9. Умови дійсності правочину.
- 10. Нікчемні та оспорювані правочини.
- 11. Здійснення суб'єктивних цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
- 12. Представництво та довіреність.
- 13. Захист цивільних прав та інтересів.
- 14.Цивільно-правова відповідальність.
- 15. Строки та терміни здійснення й захисту цивільних прав і виконання цивільних обов’язків.
- 16.Поняття та види позовної давності. Початок перебігу строків позовної давності.
- 17. Зупинення та переривання строків позовної давності.
- 18. Загальні положення про право власності.
- 20. Речові права на чуже майно.
- 21. Захист права власності та інших речових прав.
- 22. Загальні положення про цивільне зобов’язання.
- 23. Загальні положення про цивільний договір.
- 24. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- 25. Договір купівлі-продажу.
- 26. Договір поставки та договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- 28. Особливості договору міни та дарування.
- 29. Договір довічного утримання.
- 30. Договір підряду.
- 31. Загальні положення договору найму (оренди). Позичка.
- 32. Кредит. Договір банківського вкладу та банківського рахунку.
- 33. Договір позики. Факторинг. Договір позики
- Договір факторингу
- 34. Безготівкові розрахунки.
- 35. Договір доручення.
- 36. Договір комісії.
- 37. Договір зберігання.
- 38. Договір страхування.
- 39. Договір перевезення.
- 40. Право інтелектуальної власності. Авторське право та суміжні права.
- 41. Право промислової власності.
- 42. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання. Житловий фонд та його види.
- 43. Договір житлового найму. Порядок надання житла громадянам, які потребують поліпшення житлових умов.
- 44. Загальні положення про спадкування.
- 45. Спадкування за заповітом.
- 46. Спадкування за законом.
- 47. Оформлення та охорона спадкових прав.
- 48. Поняття шлюбу та його реєстрація. Недійсність шлюбу.
- 49. Права та обов’язки подружжя по утриманню. Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання. Шлюбний договір.
- 50. Право особистої приватної та спільної сумісної власності подружжя.
- Список літератури
- Цивільний процес
- 2. Склад суду. Відводи.
- 3. Учасники цивільного процесу. Поняття, ознаки, правовий стан.
- 4. Треті особи у цивільному процесі.
- 5. Процесуальне правонаступництво.
- 6. Поняття доказів.
- 7. Види процесуальних строків.
- 8. Поняття про судові виклики і повідомлення.
- 9. Види судових витрат.
- 10. Процесуальний примус.
- 11. Наказне провадження.
- 12. Позовне провадження.
- 13. Порядок пред’явлення позову. Форма і зміст.
- 14. Провадження у справі до судового розгляду.
- 15. Судовий розгляд.
- 16. Окреме провадження.
- 17. Порядок допиту свідків.
- 18. Дослідження письмових та речових доказів.
- 19. Фіксування цивільного процесу.
- 20. Судові рішення, їх види, зміст.
- 21. Порядок заочного розгляду справи.
- 22. Апеляційне провадження.
- 23. Касаційне провадження.
- 24. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших організацій.
- 25. Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- Список літератури
- Організація роботи з кадрами
- 1. Поняття кадрів і їх класифікація.
- 3. Планування роботи з кадрами.
- 4. Облік та звітність з кадрів.
- 7. Проблема адаптації кадрів
- 8. Планування трудового шляху особи.
- 9. Психологічна підготовка кадрів до нововведень.
- 10. Навчання і підвищення кваліфікації працівників.
- 11. Зміст підготовчої роботи, що передує атестації керівників, інженерно-технічних працівників і службовців.
- 12. Мета, завдання і порядок проведення атестації працівників.
- 13. Кадровий резерв: формування та підготовка.
- 14. Плинність кадрів: аналіз причин та методи попередження.
- 15. Комплектування штатів підприємства.
- 16. Управління трудовими відносинами. Стилі керівництва.
- 17. Класифікація кадрових документів та вимоги до їх ведення.
- 18. Автоматизована система управління кадрами.
- 19. Основи проектування кадрової служби.
- 20. Прийняття та просунення по службі державного службовця.
- Список літератури
- Організація юридичної служби
- 1. Правова робота в господарській діяльності. Суб’єкти правової роботи на підприємствах.
- 2. Правовий стан юридичної служби.
- 3. Структура і керівництво юридичною службою.
- 4. Кваліфікаційна характеристика співробітників юридичної служби.
- 5. Планування роботи та діловодство юридичної служби.
- 6. Поняття і зміст договірної роботи.
- 7. Загальний порядок виконання договірної роботи.
- 8. Поняття, зміст, та значення господарського договору.
- 9. Умови та загальні принципи виконання господарських договорів.
- 10. Поняття та загальні положення організації претензійної роботи.
- 11. Організація і ведення позовної роботи.
- 12. Роль юридичної служби у зміцненні законності на підприємстві.
- 13. Основні напрямки роботи юридичної служби щодо забезпечення дотримання трудового законодавства і зміцнення трудової дисципліни.
- 14. Участь юридичної служби в охороні природного навколишнього середовища.
- Список літератури
- Аграрне право
- 1. Поняття та особливості аграрних правовідносин.
- 2. Земельні права суб'єктів аграрного підприємництва.
- 3. Правове становище селянських (фермерських) господарств.
- 4. Правове регулювання оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.
- 5. Правове регулювання соціального страхування і пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств.
- 6. Поняття і особливості кредитування виробників сільськогосподарської продукції.
- 7. Поняття та сутність виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.
- 8. Державне с/г підприємство як суб’єкт майнових прав.
- 9. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в апк
- 10. Поняття і види джерел аграрного права
- 11. Особливості правосуб'єктності агропромислових, агроторговельних та інших об'єднань, комбінатів.
- 12. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі.
- 13. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу.
- 14. Поняття корпоративного права управління акціонерів-учасників в агрогосподарських товариствах.
- 15. Право власності селянського (фермерського) господарства на землю, майно, кошти, вироблену продукцію, одержані прибутки (доходи).
- 16. Порядок утворення, управління, реорганізації та ліквідації сільськогосподарського підприємства.
- 17. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- 18. Земельні права суб'єктів аграрного підприємництва.
- 19. Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права.
- 20. Дисциплінарна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності за скоєння дисциплінарного проступку.
- Список літератури.
- Правові основи підприємницької діяльності
- 1.Методи господарського права
- 2. Форми і засоби стимулювання розвитку підприємництва.
- 3. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- 4. Припинення діяльності субєктів підприємнмцької діяльності.
- 5. Державне регулювання якості продукції, робіт послуг.
- 6.Товариство з обмеженою відповідальністю.
- 7. Повне товариство.
- 8. Види господарських об'єднань
- 9. Поняття ринку цінних паперів, принципи його побудови та місце в структурі ринку фінансових відносин.
- 10. Страхування відповідальності.
- 11. Правове становище об’єднань суб’єктів підприємницької діяльності.
- 13. Поняття і види господарських товариств.
- 13. Установчі документи. Порядок їх прийняття.
- 14. Поняття і види акціонерних товариств.
- 15. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- 16.Поняття і види відповідальності
- 17. Підстави відповідальності
- 18. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- 19. Способи приватизації
- 20. Правове регулювання сертифікації продукції, робіт, послуг.
- Задачі Трудове право Задача 1
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 26
- Задача 27
- Задача 28
- Цивільне та сімейне право Задача 1
- Задача 3
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 9
- Задача 10
- Задача 11
- Задача 12
- Задача 13
- Задача 14
- Задача 15
- Задача 16
- Задача 22
- Задача 23
- Задача 24
- Задача 25
- Задача 26
- Аграрне право
- Задача 3
- Задача 5
- Задача 7
- Задача 9
- Задача 10
- Правові основи підприємницької діяльності
- Задача 2
- Задача з
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 9
- Задача 10
- Задача 11
- Задача 12
- Задача 13
- Задача 14
- Відповіді до задач Трудове право Задача 1
- Задача 2
- Задача 9
- Цивільне та сімейне право
- Задача 3
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 7
- Задача 8
- Задача 9
- Задача 10
- Задача 11
- Задача 12
- Задача 13
- Задача 15
- Задача 16
- Задача 17
- Задача 18
- Задача 19
- Задача 20
- Задача 21
- Задача 22
- Задача 23
- Задача 24
- Задача 25
- Задача 26
- Задача 27
- Задача 28
- Задача 29
- Аграрне право
- Обмежена матеріальна відповідальність.
- Повна матеріальна відповідальність.
- Правові основи підприємницької діяльності
- Список літератури