9. Негаторний позов

Завдяки цьому позову захищаються права власника у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, не пов'язані із втратою власником володіння. Вимога відповідно до цього позову полягає в усуненні перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцю здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном. Це — певний стан існування правомочностей власника або іншого титульного володільця, тому до негаторного позову не застосовуються правила щодо позовної давності.

276

Розділ II

РЕЧОВІ ПРАВА

НА ЧУЖЕ МАЙНО

^г Глава ЗО

Загальні положення про речові права на чуже майно

1. Поняття речового права

'; 1. ЦК відрізняє речові права від права власності. Між тим, право власності є одним із видів речових прав. Право власності та інші речові права становлять один досить великий і визначальний розділ галузі цивільного права, який прийнято називати "Речові права". Так бачать його окремі російські вчені¹. Цей розділ можна визнати як одну з підгалузей цивільного права.

Право власності є одним із найважливіших правових інструментів, засобами якого суб'єкти майнових відносин можуть задовольняти свої потреби в тих чи інших речах. Для того, щоб задовольнити особисті побутові, виробничі чи будь-які інші потреби в тій чи іншій речі (майні), будь-яка особа — фізична чи юридична, за загальним правилом повинна придбати потрібну їй річ у власність. Право власності дає можливість власнику безпосередньо володіти, користуватися чи розпоряджатися належною йому річчю (майном).

2. Проте для задоволення тих чи інших потреб у тій чи іншійречі не обов'язково набувати на неї право власності. Це не завждиекономічно вигідно. Людина може цю річ взяти в оренду, прокат,найм тощо, тобто укласти з власником цієї речі відповідний договір. Але володіння і користування чужою річчю на підставі договору все ж ставить особу, яка має намір володіти чи користуватися чужою річчю (майном), в з&іежність від власника. Останній може в будь-який момент розірвати укладений договір І припинитиволодіння чи користування тим чужою річчю. Особа, яка має намірволодіти чи користуватися чужою річчю, заінтересована в більштривалих І, головне, стабільних відносинах.

3. Тому правники уже в стародавні часи намагалися знайти такіправові способи встановлення володіння і користування чужим майном, які меншою мірою ставили б у залежність від власника цьогомайна та гарантували безперервну тривалість і стабільність вказаноговолодіння та користування. Таких форм і способів володіння, користування, а в окремих випадках, навіть, розпорядження чужим май-

¹ Див.: Гражданское право: Учебник / Пол ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. — СПб., 1996.

277

ном було винайдено чимало за цей тривалий час. їх аналіз буде дано пізніше. Нині ж маємо лише підкреслити, що сучасне цивільне право знає такі форми і способи володіння, користування і розпорядження чужим майном, які гарантують заінтересованій особі, котра має таке право, меншу його залежність (частіше — повну незалежність) від власника цього майна, необхідну тривалість і стабільність. Отже, можна так сформулювати визначення поняття речових прав. Це — право володіти, користуватися і розпоряджатися окремою річчю, сукупністю речей (майном) на підставі закону чи іншого юридичного факту, передбаченого законом.